Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

У часи перебування на посаді міністра оборони Саламатіна, який був громадянином Росії, комісаріати знищили бази даних призовників [951] Петро Порошенко, виступ перед студентами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 26 березня 2015. . Коли міністрами оборони були Михайло Єжель, Саламатін і Лебедєв, військовий бюджет України суттєво скоротився, а військове обладнання було продане або передане Росії. Саламатін планував скоротити збройні сили України до 75 000 осіб у 2017 році. Дочка Єжеля була одружена з адміралом Тихоокеанського флоту Росії [952] Kuzio. ‘Russianization of Ukrainian National Security Policy under Viktor Yanukovych’. . Під час вторгнення військ РФ до Криму навесні 2014 року українське військово-морське командування не знищило документацію, яку незабаром потому захопила російська розвідка. Після Євромайдану 40% військовослужбовців провалили перевірку на поліграфі, а 15 із 25 старших офіцерів армії не витримали атестаційний іспит, включно із двома генералами й чотирма полковниками [953] ‘Переатестацію у MO не пройшла більшість керівників — Бірюков’, Українська правда , 16 квітня 2016; ‘Перевірку на поліграфі не пройшли 40% керівного складу Міноборони’, Українська правда , 24 квітня 2016. . Після 2014 року деякі українські службовці Військово-морського флоту продовжили свої відпустки в окупованому Росією Криму [954] ‘Комиссия Минобороны: командующий ВМСУ развел кумовство, тыл флота разорен, а офицеры проводят отпуска в оккупированном Крыму’, Думская , 10 марта 2016. .

Російське проникнення до українських сил безпеки було також пов’язане із параноїдальним ставленням до можливості змови проти президента Януковича та його схильністю довіряти власну безпеку не вітчизняним, а російським фахівцям.

Технічно за охорону президента відповідає Управління державної охорони України, проте Янукович не користувався персоналом цієї структури з двох причин. По-перше, він побоювався замахів, які були частиною української політики 1990-х років. У вересні 2004 року під час передвиборної кампанії планувалося, що його, одягнутого в куленепробивний жилет під застебнутим пальто, обстріляють холостими набоями, а у «злочині» звинуватять «українських націоналістів». Страх був таким великим, що коли Янукович побачив, що в його бік із натовпу летить якийсь предмет, він запанікував і впав, примовляючи, що його застрелили [955] Лещенко. Межигірський синдром : 56–57. . «Закон Мерфі» іноді може стати на шляху втілення найретельніших планів: тоді івано-франківський студент кинув у Януковича звичайне куряче яйце. Другий чинник, який зумовив недовіру до українських спецслужб, сягав часів Помаранчевої революції, коли у вирішальний момент офіцери СБУ підтримали Ющенка. Відтак Янукович звернувся за послугами до Росії, і головою особистої охорони Януковича став громадянин РФ В’ячеслав Заневський [956] Taras Kuzio: ‘Yanukovych’s Assassination-Phobia Deepens’, The Jamestown Foundation , 28 October 2010; ‘Russians Control Yanukovych’, The Jamestown Foundation , 13 October 2010; ‘Assassination Phobia Spreads in Ukraine’, Eurasia Daily Monitor , 28 June 2010. .

Упродовж президентства Ющенка спецслужби Росії працювали таємно, контррозвідка СБУ вистежувала їхніх співробітників, а відтак їх виселяли з України. За часів Януковича українським спецслужбам наказали припинити операції проти Росії, і, за словами колишнього голови Служби зовнішньої розвідки Миколи Маломужа, «СБУ, яка мала би ловити сепаратистів і терористів, майже повністю припинила моніторинг на сході України та у Криму» [957] Veronika Melkozerova. ‘Ukraine Tries to Catch Up to Russia in Intelligence War’, Kyiv Post , 19 August 2015; Luke Harding, A Very Expensive Poison: The Definitive Story of the Murder of Litvinenko and Russia’s War with the West (London: Guardian Books, 2016): 381. . Російським розвідувальним службам дозволили відкрито і безперешкодно діяти у Криму, на Донбасі та в інших регіонах [958] Kuzio: ‘Yanukovych Will Ignore Russian Espionage against Ukraine’; ‘FSB Returns to Ukraine’. . Оперативна робота СБУ в 90% випадків була спрямована проти опозиції та полягала в нелегальному прослуховуванні, негласному стеженні та підготовці бойовиків для фальсифікації виборів і чинення насильства проти опозиціонерів і журналістів [959] ‘Валентин Наливайченко: «Усі злочини Кремля та їхніх терористів на території України ми документуємо для трибуналу в Гаазі»’. . ФСБ тримала СБУ під контролем і мала повні дані про 22 000 співробітників та інформаторів. Напередодні вторгнення в Україну жорсткі диски та флеш-накопичувачі з оперативною інформацію або доправили в Росію, або знищили: ФСБ забрала «все, що є основою для фахової розвідки» [960] Christopher Miller. ‘Ukraine’s Top Intelligence Agency Deeply Infiltrated by Russian Spies’, Mashable , 30 July 2014. . ФСБ також повідомляла, що впровадила технологію стеження до мобільної телефонної мережі України [961] Джерело в СБУ повідомило про це інформанта, з яким автор провів інтерв’ю (Київ, 16 грудня 2014). . Голова СБУ Олександр Якименко, його попередник, громадянин РФ Ігор Калінін та четверо керівників української розвідки втекли до Росії.