Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Третій аспект — це відчуття дезорієнтації у підході офіційного Вашингтона у поєднанні з нерішучою позицією президента Барака Обами.

По-четверте, звертає на себе увагу консенсус стосовно того, що збройний опір марний, оскільки Україна не має великих і добре споряджених сил безпеки. Фактично протокол засідання РНБО підтверджує, що в Україні було лише 6 тис. військовослужбовців, яких можна було задіяти для організації опору на початку весни 2014 року.

І, нарешті, п’ятим важливим аспектом є млява політична воля багатьох лідерів Євромайдану, які не підтримали введення воєнного стану в Україні. Виконувач обов’язків глави держави Олександр Турчинов планував відвідати Крим, але Москва відрадила його від цього, погрожуючи, що його літак можуть збити [944] ‘Белавенцев — в интервью НТВ: дали понять Турчинову, что до Симферополя он не долетит’, НТВ , 13 марта 2016. .

Водночас протокол засідання РНБО розповідає нам набагато більше, вказуючи, що чільним державним зрадником був президент Янукович. Він зрадив Україну вже за місяць після свого обрання, коли через Верховну Раду без дискусії було протягнуто Харківські угоди, попередньо відхилені парламентськими комітетами [945] Марта Пугач. ‘Вони здали Крим. Поіменний список: Хто бився за «Харківські угоди», які дозволили Росії почати окупацію’, Тексти , 1 березня 2016. . Голосування було фарсом і призвело до сутичок у стінах парламенту і поза ним. Де-факто втрата українського суверенітету над Кримом розпочалася навесні 2010 року, коли Янукович домовився про продовження угоди щодо базування Чорноморського флоту в Севастополі до 2042–2047 років. Угода 1997 року про Чорноморський флот дозволила «тимчасове» 20-річне базування, яке мало б завершитися 2017 року. На додачу до бази Чорноморського флоту Янукович погодився повернути російські розвідувальні підрозділи, вислані звідти за президентства Ющенка. Партія регіонів, КПУ та «Блок Литвина» [946] За Харківські угоди проголосували 160 (із 161) членів фракції Партії регіонів, всі 27 депутатів від КПУ та всі 20 депутатів від «Блоку Литвина». Їх підтримали 9 (із 154) депутатів від «Блоку Юлії Тимошенко» та 7 (із 72) депутатів від блоку «Наша Україна-Народна самооборона». одностайно проголосували за Харківські угоди. Чільні особи, які стоять за Харківськими угодами, добре відомі, але жоден із них не став фігурантом кримінального провадження, а декого у 2014 році переобрали депутатами від «Опозиційного блоку» [947] Ключовими дійовими особами, які забезпечили ухвалення Харківських угод, були Володимир Литвин, Андрій Клюєв, Володимир Сівкович, Владислав Лук’янов, Олег Царьов, Вадим Колесніченко, Володимир Олійник, Дмитро Саламатін, Павло Лебедєв, Нестор Шуфрич, Василь Стельмашенко та Ельбрус Тедеєв (Пугач. ‘Вони здали Крим’). .

П’ять чинників допомогли майбутній російській анексії:

1. Партія регіонів створила альянс із російськими націоналістами у Криму.

2. Російська розвідка надавала приховану та явну оперативну допомогу і тренувала своїх агентів та інформаторів.

3. Україна припинила контррозвідувальні операції проти російських спецслужб.

4. Росія збільшила свою військово-морську присутність у Криму.

5. Російські службовці військово-морських сил завжди ставилися до Севастополя та Криму як до фактично російської території [948] Taras Kuzio: ‘Yanukovychs Election Opens Up Crimean Separatist Threat’, Eurasia Daily Monitor , 3 March 2010; ‘Yanukovych Will Ignore Russian Espionage against Ukraine’, Eurasia Daily Monitor , 12 March 2010; ‘The FSB Returns to Ukraine’, Eurasia Daily Monitor , 24 May 2010. .

Правоохоронні структури України на Донбасі та у Криму контролювали олігархи та регіональні клани: старші офіцери виконували радше їхні розпорядження, а не ті, що надходили з Києва, зокрема від уряду, очолюваного політичними лідерами, які підтримали революцію Євромайдану. У Криму й на Донбасі «ми мали майже повну зраду» працівників МВС. Міліція або покинула місця дислокації, або перейшла на бік окупантів та їхніх маріонеток, особливо у Криму [949] ‘Антон Геращенко: Близько 500 осіб вважаються зниклими безвісті. Знайти живими їх навряд чи вдасться’, Українська правда , 30 вересня 2014; Simon Shuster. ‘Ukraine Powerless to Act as East Slips under Russian Control’, Time , 14 April 2014. . Старший офіцер МВС у Криму Володимир Мерцалов розповів, як перетворив своїх людей на проросійський воєнізований підрозділ і співпрацював із російськими бортовими підрозділами при захопленні аеропорту Сімферополя 27 лютого 2014 року [950] Андрей Сухотин. ‘Покушение на Крым’, Новая газета , 25 апреля 2016. .