Міра проникнення російської розвідки до українських спецслужб далася взнаки навесні-влітку 2014 року. Тоді дії сил «антитерористичної операції» (АТО) опинилися під загрозою через витік розвідданих, які давали росіянам та їхнім союзникам-маріонеткам достатньо часу для зміцнення своїх позицій у перші, критично важливі місяці конфлікту [962] Александр Коц и Дмитрий Стешин. ‘Ополченцы взяли в плен трех офицеров «Альфы»’, Комсомольская правда , 27 апреля 2014.
. Навесні 2016 року СБУ опублікувала список прізвищ 1391 свого співробітника, які перейшли на бік Росії у Криму, багато з них продовжили службу як офіцери ФСБ [963] ‘СБУ оприлюднила поіменний список співробітників-зрадників’, Українська правда , 26 березня 2016.
. Заступник командувача АТО, високий за званням офіцер СБУ, виявився російським агентом [964] ‘Заступник начальника штабу АТО виявився російським шпигуном — СБУ’, ТСН , 16 червня 2016.
. Після Євромайдану в лавах СБУ було заарештовано 235 іноземних агентів, 25 з них обвинувачено в державній зраді, у тому числі заочно — екс-начальник контррозвідки.
Під час Євромайдану тридцять офіцерів ФСБ тричі відвідували Україну (13–15 грудня 2013, 26–29 січня та 20–22 лютого 2014 року), використовуючи санаторій СБУ в Кончі-Заспі під Києвом як базу для своєї діяльності [965] Kurkov. Ukraine Diaries : 210.
. Їхнім головним зв’язковим був керівник контррозвідки СБУ Володимир Бук. Щоразу їхній візит співпадав у часі із загостренням конфронтації: довкола відставки прем’єр-міністра Азарова та міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка (10–11 грудня 2013 року), ухвалення антидемократичного законодавства і перших убивств демонстрантів (16 та 22 січня 2014 року), апогею силового протистояння та перемоги Євромайдану (18–22 лютого 2014 року) [966] Соня Кошкина. Майдан: Нерассказанная история (Київ: Bright Star Publishing, 2015): 254.
. Їхня мета полягала в тому, щоб:
а) зміцнити захист російських активів;
б) забезпечити постійний доступ до даних СБУ, спеціальних комунікацій і штаб-квартири Служби;
в) проводити тренінги з «антитерористичної» діяльності;
г) постачати спеціальне обладнання для масового придушення протестів.
З цією метою до Києва прибули два військові вантажні літаки із п’ятьма тоннами засобів контролю за терористами й натовпом, якими незабаром скористаються спецпідрозділи СБУ «Альфа» та МВС «Беркут» [967] Mark Galeotti. ‘Moscow’s Spy Game: Why Russia is Winning the Intelligence War in Ukraine’, Foreign Affairs , 30 October 2014.
.
Інтригуючим аспектом стосунків Януковича з Путіним є лист президента-втікача із закликом до інтервенції російських військ в Україні. Під час прес-конференції в Ростові-на-Дону Янукович закликав Путіна «відновити порядок», оскільки, на його думку, «Росія повинна і зобов’язана діяти». Янукович захищав вторгнення Путіна в Крим як «природну реакцію на бандитський переворот у Києві». Першого березня 2014 року, перебуваючи на російській території, він звернувся до Путіна зі словами:
«У країні панують хаос та анархія, життя, безпека і права людей, особливо на південному сході та в Криму, — під загрозою. Під впливом західних країн здійснюється відкритий терор і насильство, люди переслідуються за політичними та мовними ознаками.
У зв’язку з цим звертаюся до Президента Росії В. В. Путіна з проханням використати Збройні Сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності та захисту населення України» [968] ‘Лист Януковича до Путіна з проханням ввести війська: Цензор.НЕТ публікує історичний документ’, Цензор.НЕТ , 18 січня 2017.
.
Згодом анексію Криму підтримав екс-прем’єр Азаров, який заявив, що цей регіон історично не був частиною України [969] ‘«В Москве два состава правительства Украины сидят»: Экс-премьер-министр Украины Николай Азаров рассказал об украинской революции и будущем Крыма’, Коммерсантъ , 17 февраля 2017.
.
На початку лютого 2014 року в Харкові було створено «Український фронт», символом якого стала помаранчево-чорна «георгіївська стрічка» і який мав стати організаційним оформленням для сил Антимайдану. Голова Харківської облдержадміністрації Добкін заявив на установчому з’їзді організації в Харкові: «За 70 років в Україні з’являється новий Український фронт [970] Алюзія до назви оперативно-стратегічного об’єднання радянських військ часів Другої світової війни. — Прим. пер.
, який наче спадкоємець буде визволяти нашу землю за прикладом наших дідів і прадідів, як у далекі сорокові роки». У з’їзді «Українського фронту», призначеному на 22 лютого, мали взяти участь голови ОДА зі східної та південної України, які б оголосили про створення нової автономної територіальної одиниці. Після втечі з Києва Янукович спочатку прибув до Харкова, де мав «скликати збори депутатів усіх рівнів Південно-Східного та Кримського регіонів, щоб повторити сценарій створення у 2004 році Південно-Східної Української Автономної Республіки». Цей план провалився, позаяк наступного дня Януковича вже не було у місті [971] Kimitaka Matsuzato. ‘Domestic Politics in Crimea, 2009–2015’, Demokratizatsiya , vol. 24, no. 2 (Spring 2016): 244.
. Вимога «Українського фронту» про запрошення російських військ в Україну також пролунала з посиланням на необхідність «захисту російськомовних громадян» від «фашистів». Події на місцях випередили ці плани через стрімкий розпад режиму Януковича після кривавих убивств протестуючих на Євромайдані.
Читать дальше