«Сборн. Харьк. Ист. – Фил. Общ.», т. ГѴ, ст. 44. – М. Грушевський: Історія укр. літер. І. 325.
Пор. Будилович: Первобытные славяне в их языкѣ, бытѣ, понятіях, 1878 p.
Д. Робертсон: Исторія Христіанской Церкви. Переклад Д. Лопухина, Спб., 1890 р., т. І, ст. 221.
Полное собраніе русских лѣтописей, том V, ст. 31.
Е. Аничков, ст. 107.
Разысканія, ст. 139, 555, 561.
И. Срезневскій: Об обожествленіи солнца.
М. Помазанскій: Православное Догматическое Богословів, 1963 рік, ст. 9.
Полное собраніе русских Літописей, т. І, ст. 102.
Ф. Буслаев: Историческая христоматія, ст. 519, 522, Москва, 1861 рік.
Памятники отреченной литературы, т. II, ст. 145.
Про Косму Індикоплевства див.: Karl Krumbacher: Geschichte der Bysantiniechen Literatur; 1897 р., вид. 2-е, ст. 412—414.
Памятники отреченной литературы, т. II, ст. 436.
Там само, ст. 443.
А. Афанасьев: Поэтическія воззрѣнія славян на природу, т. II, ст. 164.
А. Афанасьев, ст. 459—460. Пор. оповідання М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
3 корпусу В. Гнатюка, ст. 112, див. – М. Грушевський: Історія української літератури, т. І, ст. 208, 1923 р. Про створення світу взагалі див. – Erben: Baje slovanskoä stvofeni sveta «Casopis M. Kr. Cesk.» 1866 r.
Про воду взагалі див. у Литвинової про культ криниці, «Кіев. Стар.», 1884 р., кн. 4.
М. Грушевсъкий: Історія української літератури, т. І, ст. 272.
Там само, ст. 110.
Русскія достопримечательности, т. І, ст. 94.
Видання Будиловича, 1875 р., ст. 243.
Про це свідчить подорожній І. Стрюйс чи Страус (t 1694 року), що подорожував по Московії й написав своє «Путешествіє», перекладене на російську мову, див. «Рус. Архив» 1880 р., т. I.
Вовк: Студії, 1927 р., ст. 172. Гроші кидають у воду по всій Европі, також і в Канаді.
М. Грушевський: Історія укр. літ. 1923 р. т., І, ст. 145.
Про дощ та хмари див. Лавровскій: Изслідованіе о мифических вірованіях у славян в облака и дождь. «Уч. Зап. 2 отд. Спб. Ак. Наук», 1863 р., т. VII.
А. Афанасьев: Поэтическія воззрѣнія славян на природу, т. I. ст. 447.
Там само, ст. 447.
«Новая Скрижаль», вид. 17, Спб., 1908 р., ст. 414—415.
Д. К. Зеленин: Тотемы-деревья в сказаннях и обрядах европейских народов. М., Л., 1937 рік.
Sobotka: Rostlinstvo v narodnim podani, «Novoceskä Biblioteka», ч. 22.
А. Афанасьев, т. II, ст. 325.
Пор. мою легенду: Трепета.
Апокрифічна Бесіда Панагіота з Азимітом. Афанасьев, т. II. 294.
А. Афанасьев: Поэтическія воззрінія славян на природу, т. II, розд. 17.
Іпатіїв Літопис: Пор. баладу М. Вороного: Євшан-зілля.
У Старому Заповіті це т. зв. мандрагори, або мандрагорові яблучка, по-гебр. dudaim вживається як наш любисток, див. Книга Буття, ЗО. 14—16. Корневище мандрагори вживалося як амулет і приворотне.
Н. Сумцов: Хлѣб в обрядах и пѣснях, Харків, 1885. Ястребов: Свадебные обрядовые хлѣбы в Малороссіи, «Кіев. Стар.», 1897, кн. 6.
В. Клінґер: Животныя в античном и современном суевѣріи. Київ, 1911 рік.
Шеппинг Д. О:. Значеніе нѣкоторых звѣрей, птиц и других животных по суевѣріям русскаго народа, «Филолог. Зап.». 1895 р., Вороніж. В. Гнатюк: Українські народні байки (звіриний епос), «Етнограф. Збірник» 1916 р., т. 37—38, тут 327 байок.
Труды этногр. – статист, экспедиціи, т. III, ст. 265.
Н. Сумцов:. Туры в народной словесности, Київ, 1887 р.
Пор. мою легенду: Зозуля. Див. І. Руденко: Про зозуль, посмітюх і гадюк. «Основа» 1862 р., кн. 9.
П. Мирний: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Львів, ст. 23.
Пор. мою легенду: Голуб і горобець.
В. Перетц: Слово о полку Ігоревім, Київ, 1926 р., ст. 298—299.
М. Драгоманов: Байка Богдана Хмельницького, «Сів. Вістник» (1885 p., див. «розвідки», т. II. Пор. мою легенду: «Прощу, та не забуду».
Читать дальше