В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

В слов'янській міфології зустрічається згадування божества Правди як Богині правди істини, чесності, вірності клятві. При цьому вона - донька Суду та Долі, старша сестра Кривди. Кривда ж - Богиня обману, неправди, донка Суду та Недолі. Сином же Суду є Родомисл - Бог красномовства, мудрості, законів, порад, що вирішував спори. Відтак суд - Бог правосуддя, справедливості, істини, законів; батько Правди, Кривди і Родомисла, повелитель Долі та Недолі. В казках образи Правді й Кривди згадуються й донині.

У слов'янській міфології бог обережності і справедливості називається частіше Прове. Вважається, що його було в Ольденбурзі. Зображувався він як людина з довгими конячими вухами (вуха Мідаса), зі щитом і списом.

Згадується й таке божество як Пров). Пров — бог правосуддя в слов'янській міфології, зображений в образі старця в довгому одязі з великим числом складок і ланцюгами на грудях. Складки символізують таємниці мудрих рішень, які приймає Пров, передбачити які не дано нікому. Ланцюг, який Прову суджено носити вічно, — символ послідовності та довершеності кожної справи, за яку береться бог правосуддя. Він ніколи не зупиняється на півдорозі, не залишає жодної справи незавершеною. І якщо суддя, покровителем якого є Пров, ухвалить нечесне рішення, бог правосуддя з часом покарає його (Пров // Персонажи славянской мифологии / Рис. словарь / Сост.: А. А. Кононенко, С. А. Кононенко; Художник В. А. Кононенко. — К.: Фирма «Корсар», 1993. — 224 с.).

В єгипетській філософії згадується Маат. Матт - (1) емблема, що символізує істину і гармонію; (2) Маат - дочка і око Ра, богиня справедливості, правди і світопорядку. Разом із батьком вона брала участь у створенні світу з хаосу. Подібно до свого грецького аналогу, Феміді, Маат зображується із зав'язаними очима.

Голову богині прикрашає страусине перо, яке є її символом та ієрогліфом. В уявленнях стародавніх єгиптян у потойбічному світі на одну чашу терезів клали серце покійного, а на іншу - статуетку Маат. Якщо обидва предмети врівноважувалися святилище, то це означало, що померлий гідний блаженства на полях очерету Іару (в іншому випадку його пожирало чудовисько з головою крокодила і тулубом лева). Статуетка Маат на грудях була незмінним атрибутом судді.

Форсеті (з давньо-ісландської Forseti — голова, головуючий) — бог правосуддя і справедливості в північній міфології (Див.: Королев К. Скандинавская мифология. Энциклопедия / Составитель К. Королев. — СПб.: Мидгард, 2007. — С. 568). Зокрема, в германо-скандинавській міфології Форсеті - син Бальдра і Нанни. Його батьки загинули: батька проткнув прутом омели сліпих бог Хед, а мати невдовзі після трагічної події померла від горя.

Форсеті вирішує спори і примиряє тих, хто сперечається. Він - один з мудреців і красномовців. Попри те, що Форсеті займає відносно скромне місце в північній міфології, існує детальний опис його чертогів Глітнір (Glitnir — «сяючий»), де «колони з червоного золота, а дах вкритий сріблом». Відзначається, що це «прекрасний бог справедливості, миротворець, подібний до царя Соломона. Він правив суд у золотій палаті Глітнір і вирішував спори богів і людей, заспокоював пристрасті і припиняв міжусобиці. Йому завжди вдавалося примиряти навіть найзлісніших ворогів» (Котерелл А. Мифология (античная, кельтская, северная). Энциклопедический справочник / Артур Котерелл. — Минск: Белфакс, 1999. — С. 189).

Правосуддя як спосіб (судового) балансування (цінностей) розкриває це явище як примирення, врівноваження цінностей, інтересів, що конфліктують, є суперечливими. На відміну від правосуддя як судового вирішення конфлікту (сторін), зазначений смисл полягає в урівноваженні більш абстрактного рівня - на, так би мовити, правовому, а не фактичному рівні, а також на рівнях більш абстрактних - наприклад, ідейних (ідеологічних). Здійснення зазначеного смислу правосуддя полягає в умиротворенні, примиренні сторін, що означає досягнення мети такого розуміння правосуддя. При цьому здійснюється не лише «психологічно- правова» функція правосуддя: судові органи виконують функцію регулятора «правових емоцій». Яскравий приклад різновиду такого смислу - ідея «космології права», концепції за якою кримінальний процес у Тибеті вважається завершеним, коли та якщо сторони досягли (поновили) гармонію у стосунках між собою, внутрішнім і зовнішнім світом. У такому разі йдеться не лише про вирішення спору між сторонами, але й в поновленні певного зовнішнього балансу - за допомогою суду.