Помилковість ситуації такого конфлікту «відноситься не стільки до змісту, скільки до юридичної форми. На цій основі може виникнути конфлікт. Помилка в оцінці ситуації, з одного боку, не усуває позаюридичних мотивів конфлікту, і, відповідно, не знижує його гостроти. Наприклад, добросовісний набувач майна захищає його від власника, не знаючи ні своїх прав, ні прав супротивника і не зважаючи на законодавство. Якщо б він знав і дотримувався юридичної форми, то в нього б не виникло конфлікту із власником. З іншого боку, усвідомлення і виправлення помилки в юридичній формі, якщо саме вона породила конфлікт, може його припинити. Так, посадова особа, яка усвідомила законність дій представника влади, який штрафує його за екологічне правопорушення, навряд чи буде продовжувати конфлікт, а ймовірно, вживатиме заходів до усунення його причин». Юридическая конфликтология. Ч. 2. — М., 1994. — С. 9.
Детальніше про розмежування категорій (понять) «конфлікт», «суперечність», «проблема», «колізія», «спір», «конкуренція» див.: Єзеров А. Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні. — О., 2008. — С. 20-22.
У трудовому праві зазначені поняття теж не завжди розрізняють. Так, у найменуванні відповідного законодавства використовується термін «трудові спори (конфлікти)»). Обстоюється висновок, що «обидва терміни існували на певних історичних етапах, але переважно шляхом взаємозамінювання», «спільне правозастосування термінів продиктоване реальними потребами віддзеркалення суспільних замовлень і правового регулювання». Тому, «виходячи із загальнотеоретичних і нормативно-правових основ виникнення, існування та змісту КТС(К)», виглядає можливим і виправданим нормативне дуалістичне застосування термінів «конфлікт» і «спір» (Запара С. І. Удосконалення процедури вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) примирними органами в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 [Електронний ресурс] / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2005. — С. 13. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2005/05zsipou.zip)
Не розрізняються поняття «конфлікт» і «спір» в дослідженні Воловик О. А. Господарсько-правове забезпечення корпоративних інтересів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 [Електронний ресурс] / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. — Донецьк, 2005. — 20 с. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2005/05voazki.zip. Так, у конституційному праві термін «конфлікт» вживається переважно щодо ситуацій, коли суперечка між державними інституціями набула відкритого (зовнішнього) характеру і може бути розв'язана лише шляхом звернення до відповідних юрисдикційних органів» (Барабаш Ю. Г. Державно-правові конфлікти на сучасному етапі державотворення: конституційно-правовий аспект: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2009. — С. 5). Конфлікт у конституційному законодавстві України та зарубіжних країн визначається «як спір між вищими органами влади, тобто як предмет конституційного судочинства» (Там само. — С. 13).
А. Єзеров у монографії «Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні» (2008) вирізняє конституційний спір як одну з особливих форм (поряд із звичайним конфліктом і двома іншими особливими формами - конституційними деліктом і кризою) конституційного конфлікту (C. 215). Перелік родів спорів як форми конституційного конфлікту (спори в сфері правотворчості; пов'язані з тлумаченням Конституції; пов'язані з виборчим процесом або референдумом; у сфері організації державної влади та місцевого самоврядування; в сфері правового статусу особи (наприклад, щодо громадянства); спори щодо імпічменту) (С. 120-122).
Юридическая конфликтология. Ч. 2 : Юридический конфликт: сферы и механизмы / Дубовик О. Л., Кудрявцев В. Н., Кудрявцев С. В., Ларин А. М., Леванский В. А. / РАН; Центр конфликтологических исследований. — М., 1994. — С. 74.
Там само. — С. 75
Там само. — C. 74-75.
Там само.
Кабанець В. О. Теоретичні аспекти удосконалення розгляду трудових спорів (конфліктів) в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. — Луганськ, 2009. — 20 с. («Трудовий спір - це неврегульовані розбіжності між працівниками, профспілками чи іншими уповноваженими працівниками органами та роботодавцем, організаціями (об'єднаннями) роботодавців з приводу застосування трудового законодавства або встановлення нових чи зміни існуючих умов праці і відпочинку, що вирішуються у передбаченому законодавством порядку» (С. 15).)
Читать дальше