В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Оверчук С.В. Поняття та види підсудності в кримінальному процесі України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005.

Гукасян Р.Е. Единоличные действия судьи по ГПК РСФСР // Материалы конференции по итогам научноисследовательской работы за 1963-1964 гг. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1965. — С. 113-115; Малых Е.Г. Коллегиальное и единоличное рассмотрение гражданских дел в судах второй инстанции // Арбитражный и гражданский процесс. — М.: Юрист. - 2008. - № 9. — С. 33-36.

Павлова Е.С. Единоличный судья и применение мер административного взыскания. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — М., 1981. - 19 c.; Павлова Е.С. Проверка единоличных решений судьи о применении мер административного воздействия // Социалистическая законность. - 1979. - № 12. — С. 48-49.

Каракчиев М. Х. Коллегиальность и состязательность в оценке доказательств по уголовным делам // Проблемы состязательного правосудия: Сб. науч. тр. / под ред. В. Л. Будникова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2005. - 204 с. — С. 101-106. (Каракчиев М.Х. - голова Чорноярського районного суду Астраханської області).

Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності. Навчальний посібник. — Х. : «Право», 2006. — С. 91-92.

Див., напр.: І dissent: Great Opposing Opinions in Landmark Supreme Court Cases / edited by Mark Tushnet. - Boston, MA: Beacon Press, 2008.

Штефан М. Й. Колегіальність // Юридична енциклопедія. - К., 2001. - Т. 3: К-М. - С. 148.

Цит. за: Практика застосування судами міжнародних договорів України щодо визнання і виконання вироків іноземних судів, підготовлене суддею Верховного Суду України В.М. Філатовим і помічником Першого заступника Голови Верховного Суду України З.П. Бортновською (джерело: інформаційний сервер Верховного Суду України). Зокрема в узагальненні йдеться: «В Апеляційному суді Закарпатської області ці справи розглядаються одноособово, а в Апеляційному суді Житомирської області справу розглянуто колегіально у складі трьох суддів. У п'яти справах про визнання вироків іноземних держав, розглянутих за вказаний період Апеляційним судом Харківської області, мав місце колегіальний розгляд у складі двох суддів і трьох народних засідателів. Із 12 справ, розглянутих Апеляційним судом Львівської області, дев'ять розглянуто колегіально судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, дві — колегіально у складі трьох суддів, одна - одноособово суддею в порядку Закону України від 29 листопада 2001 р. № 2860-ІІІ «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів».)

Частина 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.76 «Про судове рішення» (зі змінами і доповненнями).

Маляренко В. Т. Одноособовий розгляд справ // Юридична енциклопедія. — К., 2002. — Т. 4: Н-О. — С. 245.

Штефан М. Й. Колегіальність // Юридична енциклопедія. — К., 2001. — Т. 3: К-М. — С. 148.

Чи не найбільш поширений міфічний символ правосуддя - Феміда (Теміда, Теміс) - богиня правосуддя в давньогрецькій міфології, аналог богині Юстиції в римській міфології. У міфології донька Урана й Геї, друга дружина Зевса. Доньками від Зевса і постійними супутницями Феміди є три Ори: Евномія («благозаконня»), Діке («справедливість») і Ейрена («мир»). Зображується з відкритим чи прикритим обличчям (інколи - з пов'язкою на очах), що символізувало безсторонність, з терезами в одній руці та з мечем або рогом достатку у другій. Терези - символ зваженості рішень, меч - покарання, ріг — винагорода, які несуть правосуддя. Символізує, персоніфікує правосуддя. У переносному значенні Феміда - це закон, правосуддя. Жерці Феміді - слуги закону, судді, юристи.

Смисли міфічних символів мали й «процесуальне» значення. Як відзначає Г. С. Белякова, «вогонь і вода - носії правди - підтримували на землі право і порядок. Деякі судові звичаї слов'ян, як і інших арійців, виходяться з переконання, що вогонь і вологість - мудрі судді чоловіка. На «Божому суді» розпечене залізо чи кип'яча вода встановлювали правоту чи невинуватість підсудних. Праве діло - мудре діло: воно має на увазі вбачання (рос. - ведения) найбільш справжнього в світі, а таким вбачанням дається дар передбачення. Тому, відповідно до давніх вірувань. вогонь і воді повні віщої сили» (Белякова Г. С. Славянская мифология: книга для учащихся. — М.: Просвещение, 1995. — С. 54). Цікаво, що за міфологічними уявленням слов'ян, вогонь і вода - носії правди - покликані підтримувати на землі право і порядок. У деяких же джерелах помічницями Приснена, богині справедливості, є Правда і Правиця. Символи Правди і Правиці - вогонь і вода, що вичищає всяку скверну (Бычков А. Энциклопедия славянской мифологии. — М.: АСТ, Олимп, Астрель, 2008. — С. 158).