Мирослава Горностаева: Життєпис Білого Ворона

Здесь есть возможность читать онлайн «Мирослава Горностаева: Життєпис Білого Ворона» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию). В некоторых случаях присутствует краткое содержание. категория: Фэнтези / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

libcat.ru: книга без обложки
  • Название:
    Життєпис Білого Ворона
  • Автор:
  • Жанр:
    Фэнтези / на украинском языке
  • Язык:
    Украинский
  • Рейтинг книги:
    3 / 5
  • Избранное:
    Добавить книгу в избранное
  • Ваша оценка:
    • 60
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5

Життєпис Білого Ворона: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Життєпис Білого Ворона»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Фентезійний роман на основі слов''''янської міфології. Другий роман з циклу «Ельбер». «Життєпис Білого Ворона» оповідає про юнака на ім’я Білозір, який вважав, що має рідних, батька, власну оселю. А виявилося, що він круглий сирота, нащадок ворожого цій землі народу, а ті, що прихистили його, навіть не є людьми. Та, помандрувавши по світу, Білозір знову повертається в родину дивних, яка виростила його. Колишній наївний хлопець став дорослим шукачем пригод на прізвисько Білий Ворон, часом безжальним, часом жорстоким. Та в його серці непохитною зосталася вірність названому батькові, котрий виявився ватажком повстанців, і землі, яка дала можливість Ворону звити гніздо…

Мирослава Горностаева: другие книги автора


Кто написал Життєпис Білого Ворона? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Життєпис Білого Ворона — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Життєпис Білого Ворона», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Шрифт:

Интервал:

Закладка:

Сделать

Життєпис

Білого Ворона

Мандрівний ворон…

Ширяючи з краю в край

Не маю гнізда…


Яр Славутич

Зшиток перший

В лелечому гнізді


В тому, що вони мене знайдуть, я якось і не сумнівався… Особливо, коли дізнався, що вони живі обидва — батько Ольг та Мечислав. Відтоді я тільки й чекав, коли до мене завітає як не сам Мечислав — мститись за сина, то, принаймні, хтось із «чорних тіней». Але з маєтку не виїхав, поклавшись на волю Божу.

І ось нарешті дочекався. Зранку пішов прогулятись на вигін у супроводі Вука — управителя. В будинку лишилося троє чоловік челяді, котрі, звичайно ж, нічого й нікого не бачили. А коли я повернувся, поснідав і пройшов до бібліотеки, то побачив на письмовому столику невеличке чорне пуделечко. Вітання від Князя «тіней».

Власне, це був милосердний вирок. Мені траплялося згладжувати зо світу людей і за менші провини, аніж моя. Скринечка з отруєною голкою давала можливість померти швидко і безболісно, а для оточуючих це мало б вигляд удару, або серцевого нападу. Цілком натуральна смерть.

Задля цікавості обнишпорив будинок та селище. В селі чужинців теж не бачили. Втім, зараз зрання усі в полі — жнива… Я, звісно, здогадуюсь, що незваний гість ховається десь у лісі. А втім — хто — зна… Я б облаштував собі криївку просто в будинку… Треба про всяк випадок обдивитись ще горище та комори…

Обдивився… Нікого…Сьогодні «гостей» мабуть не буде. Ольг не прихильник таких дешевих викрутасів, як поява месника опівночі. Мечислав взагалі має звичку з’являтися межи ворогами серед білого дня. Бо занадто певен себе і своєї зброї. А втім, я радий, що він вижив. Щиро радий.

Я дуже сумую за ними всіма… За краєм, де жінок називають наче квіти, а чоловіків — наче зброю… Де селища й люди мають ймення птахів, а ріки та ліси — ймення Богів… Я звик до дітей Ельберу, бо виріс між ними… Бо воював разом з ними… Бо зоставив там сина… Двох синів….

В дитинстві, десь років до десяти, я був певен, що належу до роду Лелегів з Чорногорії, і звуся Білозір Лелег. Край, де я виріс був найпівденнішою окраїною Моанської Імперії — за Чорногорою, за її гірськими перевалами простягся Ішторн, країна традиційно ворожа Великій Моанії. Принаймні, все моє дитинство було сповнене оповідей про оборону перевалів та сутички з ішторнійськими загонами. Дванадцять років тому між обома імперіями (авжеж, Ішторн також звався імперією, на менше горді кавалери не погоджувались) точилася справжня війна, на якій загинув мій дядько Ігвор.

Будинок, в якому я жив, звався Лелечим Гніздом. Він, наче справжнє гніздо, вивищувався над Лелечою долиною, в якій лежало селище, що так і звалося — Лелеги. З нашого крутоверху до селища вела покручена стежина. Поруч з нею дзюрчав безіменний потічок, один з численних притоків ріки Дани, котра бігла долиною до княжого міста Ігворри, а звідти далі, у широкий світ.

Кімната, що її я ділив з Мальвою, сестрою, яка була на рік від мене молодша, виходила вікном на долину. Навесні там білою піною квітли сади, і запах цвіту долинав сюди, нагору. У нас теж був сад… І хлівець з худобою — козами та вівцями. І коні — четверо гнідих красенів та біла лошичка. І велетенські виноградники на схилах і внизу, в долині. До помочі бабуся Рута наймала людей з селища, і в дерев’яному прихатні, призначеному для наймитів, завжди жили хлопці з селища, особливо влітку.

В родині було замало чоловіків. Діда Станимира покалічило на війні, не тоді, коли загинув його старший син, на якійсь іншій, і він шкутильгав на дерев’янці. Мій батько Ольг займався продажем росавських вин, славних не тільки в Моанії, але й за її межами і нечасто бував удома. Кожен його приїзд був для мене святом… І не тільки для мене. Батько, по приїзді, урочисто викладав на стіл дарунки для усієї родини… Зазвичай якісь дрібнички — хустина для бабуні, дарійська люлечка — дідові, якісь прикраси неньці Ясмині та незаміжній вуйні Вербені. Вдові вуйка Ігвора, вуйні Алтеї, котра лишилася в сім’ї опісля загибелі чоловіка — тканини білих жалобних кольорів. І нам з Мальвою та синові Ігвора, Вересу — дивні дрібнички з чужих країв.

Одна така дрібничка запам’яталася мені надовго. Це була філігранно виконана модель корабля з однією щоглою, вітрилом та головою дракона на носі. Я просто закохався був в той кораблик, хоча ніколи в житті не бачив моря. Моя буремна радість аж трохи налякала батька, котрий змушений був відповідати на мої численні розпити, водячи пальцем по старій мапі, котру вийняв з шафи у великій залі. Наш оточений Океаном світ був таким невеличким… Тим цікавіше було б побувати в ріжних таємничих краях… як батько. Татко Ольг об’їздив свого часу трохи не весь знаний світ, бував в Ішторні, в Белаті, на островах Шорроги, в загадковому Лояні, про який оповідали, що там іноземців убивають, як тільки ті перетнуть кордон. Але татко прожив там кілька років і повернувся живим. Давно, ще до мого народження…

Читать дальше

Шрифт:

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Життєпис Білого Ворона»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Життєпис Білого Ворона» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Мирослава Горностаева
libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Мирослава Горностаева
libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Мирослава Горностаева
Олесь Ульяненко: Жінка його мрії
Жінка його мрії
Олесь Ульяненко
Алексей Росич: Джовані Трапатоні
Джовані Трапатоні
Алексей Росич
Отзывы о книге «Життєпис Білого Ворона»

Обсуждение, отзывы о книге «Життєпис Білого Ворона» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.