Ланселот Лоутон - Українське питання

Про сировиннi ресурси України можна скласти уявлення з того, що в 1934 роцi вона займала: по видобутку нафти — 8-е мiсце в свiтi, по виробництву гiдроенергiї — 4-е мiсце, кам'яного вугiлля — 4-е мiсце, чавуну — 1-е мiсце, залiзної руди — 3-є мiсце, цукру — 4-е мiсце.

Україна дає приблизно 4 % свiтового видобутку нафти, що становить майже 5766 мiльйонiв тонн.

Симоненко Р.Г. Прихiд Гiтлера до влади i наростання загрози нiмецької агресiї проти України // Історiя України. маловiдомi iмена, подiї, факти (збiрник наукових праць). — Вип. 29. — К., 2005. — С. 83–84, 89; Косик Володимир. Україна i Нiмеччина у Другiй свiтовiй вiйнi. — Париж — Нью-Йорк — Львiв, 1993. — С. 42.

Зеленко Костянтин. Великобританiя i Україна // Євген Коновалець та його доба. — Мюнхен, 1974. — С. 897; Ляхович Євген. Дiяльнiсть ОУН у Лондонi в 1933–1935 роках // Там само, с. 910; Енциклопедiя українознавства. — Т. 9. — Париж-Нью-Йорк, 1980. — С. 3405.

Ляхович Євген. Вказ. праця, с. 915.

Ляхович Євген. Вказ. праця, с. 924.

Там само, с. 913.

Косик Володимир. Назв. праця, с. 42–43.

Anglo-Ukrainian Committee // The Times. — 1935. — March 1.

Address, given by Mr. Lancelot Lawton in a Committee Room of the House of Commons on May 29th, 1935. — London, 1935. — P. 3.

Anglo-Ukrainian Committee // The Times. — 1935 — March 1.

Address, given by Mr. Lancelot Lawton in a Committee Room of the House of Commons on May 29th, 1935. — London, 1935. — P. 3.

Українська державнiсть у ХХ столiттi. Історико-полiтологiчний аналiз. — К., 1996. — С. 140–142.

Цит. за: Ляхович Євген. Назв. праця, с. 917–918.

Косик Володимир. Назв. праця, с. 42.

Address, given by Mr. Lancelot Lawton in a Committee Room of the House of Commons on May 29th, 1935. — London, 1935. — 36 p.

Lancelot Lawton. Ukraina: Europe's Greatest Problem // East Europe and Contemporary Russia. — London, Spring 1939. — Р. 28–60.

Address, given by Mr. Lancelot Lawton in a Committee Room of the House of Commons on May 29th, 1935. — London, 1935. — 36 p.

Ukraina: Europe's Greatest Problem by Lancelot Lawton // East Europe and Contemporary Russia. — London, Spring 1939. — Р. 28–60.

Ця обставина стала головною причиною поширеної на Заходi iлюзiї, нiби джерелом нацiонального руху в Українi є Нiмеччина.

Згiдно з рiшенням, ухваленим представниками Нiмеччини та Італiї у Вiднi 2 листопада, в Карпатськiй Українi встановлено автономну державу та сформовано уряд на чолi з українським провiдником, греко-католицьким священиком о. Августином Волошиним. Вибори вiдбувалися 12 лютого, i 94,2 % голосiв було подано на пiдтримку цього уряду. З самого початку чеський уряд шукав нагоди вiдновити свою владу i в березнi вдався до силових засобiв. Скоро за тим Карпатську Україну окупувала Угорщина.

Бiлорусiв у Радянському Союзi нараховується п'ять з половиною мiльйонiв; їхня територiя, що межує з Україною з пiвнiчного заходу, площею дорiвнює Англiї. Там також посилюється рух за вiдокремлення.

Росiяни вимовляють «русскiй» з подвiйним «с», а українцi — з одним «сь». Росiйська вимова цього слова твердiша, нiж українська.

Патриот о малороссийстве. История России, 1912, с. 53.

Завоеватели и завоеванные. Биржевыя ведомости, № 14254.

Лекции и исследования, В. Сергиевич, сс. 61–62; Обзор истории русского права, Владимирский-Буданов, с. 25.

Князь — титул схiдного походження. Саме слово це означає «голова», «головний» i перекладається як принц; але фактичне його значення не вiдповiдає тому змiстовi, який вкладається в слово принц на Заходi.