Array Folk art (Folklore) - Казки добрих сусідів. Золотоголова рибка. Вірменські народні казки

Вона розіслала гінців у всі кінці свого царства, та Вачаган зник, як голка в скирті сіна.

Якось уранці їй доповіли про приїзд іноземного купця з товаром.

– Покличте його, – наказала цариця. – Може, він зустрічав на своєму шляху мого чоловіка.

Слуги привели жерця. Він низько вклонився цариці і на срібній таці підніс золоту парчу.

Анаїт поглянула на парчу і запитала:

– Чи не зустрічав ти на своєму шляху царя Вачагана?

– Ні, – відповів жрець.

– Скільки коштує твоя парча?

– Вона в триста разів дорожча, ніж золото. Це ціна роботи майстрів і матеріалу. А моє старання для тебе оціни сама, о мудра царице!

– Це нечувана ціна за парчу.

– Це не проста парча, царице, на ній виткані чарівні талісмани, які виліковують печаль і горе.

– Он як? – здивувалась Анаїт і знову розгорнула парчу.

«Кохана Анаїт, я потрапив у страшне пекло. В ньому я зустрів Вагінака. Той, хто приніс тобі парчу – один з демонів цього пекла. Шукай нас на схід від Перожа під обнесеним стіною храмом. Ліворуч від вівтаря стіна розсувається навпіл. Поспішай, бо нам загрожує смерть. Вачаган».

Серце Анаїт затріпотіло, як спіймана пташка. Знову і знову вона перечитувала страшні слова. Зібравши усі свої сили, Анаїт з усмішкою сказала:

– Так, ти правий! Візерунки цієї парчі мають чарівні властивості. Ще вчора я не знаходила собі місця від журби і горя. А зараз ти бачиш – я усміхаюсь. Цій парчі немає ціни. Але мертве творіння не може бути вищим від свого творця, – чи не так?

– Ти говориш мудро, царице.

– Приведи до мене майстра, який виткав цю парчу, – я хочу подивитись на нього.

– Мудра царице! Я не бачив того майстра. Я купець і придбав цю парчу в Індії у одного єврея. А той купив парчу у араба. А у кого купив араб – я не знаю.

– Але ж ти говорив, що робота і матеріал коштують у триста разів дорожче від золота. Значить, ти сам віддав її ткати.

– Мудра царице, так сказав мені купець, у якого…

– Ти брешеш! – гнівно вигукнула цариця. – Талісмани відкрили мені твою мерзенну таємницю. В темницю його!

Слуги схопили жерця і кинули до темниці.

Анаїт наказала трубити тривогу. Тривожно перешіптуючись, народ заповнив площу перед палацом, запитуючи одне в одного, що сталося. На балкон вийшла озброєна з ніг до голови Анаїт.

– Громадо! – сказала вона. – Життя нашого царя Вачагана в небезпеці. Хто любить царя, хто дорожить його життям – за мною! Опівдні ми повинні бути в Перожі.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Азаран (Аазаран, Хазаран) Блбул – «співучий соловейко», «тисячоголосий соловейко», «піднебесний соловей». У вірменських міфах чудесна пташка. Від її співу розквітають сухі дерева в садах, зеленіють гори і долини, приходить весна. Подібна пташина є в іранських міфах.