Харлан Кобен - Додому

Про всяк випадок.

Я люблю його. І хочу, щоб він був щасливим.

У його житті було інше кохання, найбільше — жінка на ім’я Джессіка. Але Тереза інакша. Коли ви з ними, ви це помічаєте. Вони як дві половинки одного цілого. Вони утворюють дещо зовсім відмінне, цілком разюче, коли вдвох. Простіше кажучи, якщо це все є хімічною реакцією — а я вважаю, що так і є, — то ці дві сполуки об’єднуються й утворюють шалене ціле.

Я постукав у двері.

— Заходьте, — сказала Тереза.

Я увійшов.

— Ну що? — запитала вона, повертаючись до мене.

Ви коли-небудь бачили гарну, щасливу наречену у весільній сукні? Тоді ви розумієте.

— Овва! — вихопилось у мене.

— Ти кажеш як Майрон.

Я взяв і поцілував її руку.

— Я просто хотів побажати тобі всього найкращого, — мовив я. — Хочу, щоб ти знала, подобається тобі це чи ні, я завжди буду поруч із вами.

— Я знаю, — кивнула вона.

— І якщо ти розіб’єш йому серце, я переламаю тобі ноги.

— І це я теж знаю.

Я поцілував її в щоку й вийшов із кімнати.

Вам, мабуть, цікаві наслідки виявлення тіла Ріса. Дозвольте мені розповісти вам. Як ви бачили в новинах, вся правда відкрилася. Звісно, ніхто не звинувачує Патріка в якомусь злочині. Як сказала Брук, стоячи над ущелиною, він був лише дитиною.

У Болдвінів — Брук, Чіка й Кларка — усе настільки добре, наскільки можна було сподіватися. Майрон полюбляє казати, що навіть найгіркіша правда є кращою, ніж найсолодша брехня. Я не знаю, чи це завжди доречно, але, схоже, в цьому випадку — так. Тепер вони знають усе. Брук поховала Ріса на нашому сімейному цвинтарі за межами Філадельфії. Вони тужили і далі тужать.

Утім, вони також живуть далі.

Кларк залишився близьким другом і сусідом Франчески. Вона не знала правди, доки Патрік не повернувся. Тоді Ненсі Мур відчула, що її дочка досить сильна й доросла, щоб упоратися з цим.

Звісно, вона помилялася.

Рани Гантера Мура здебільшого загоїлися. Йому висунуть обвинувачення, переважно через його недолуге викрадення Вади Лінн. Я не знаю, чим закінчиться ця справа. Побачимо.

Що стосується Ненсі Мур, правоохоронці активно шукають її, хоча я сумніваюся, що це для них першочергова справа. Після того як її випустили в неділю, вона, наслідуючи свого сина, зникла. Правоохоронці твердять, що не заспокояться, доки її не знайдуть.

Майрон запитав мене, чи ми теж її шукатимемо, чи допоможемо притягти Ненсі Мур до відповідальності.

«Ні», — відповів я йому. Ми робили це для Брук. Якщо це закінчилося для неї, тоді й для нас теж.

Але годі про це.

Сьогодні Майрон одружується. Я став на узвишшя поруч із ним. Коли його наречена з’явилася з-за рогу, коли він уперше побачив Терезу в її сукні, я почув, як він пробурмотів:

— Овва!

— Згоден, — сказав я, усміхнувшись.

Батьки Терези померли, тому батько Майрона, Ел, вів її вздовж проходу. Я глянув у натовп. Усі тут. Велика Сінді — дружка. Есперанса вийшла з-за завіси. Незабаром вона проведе церемонію. О, може, вам цікаво, як там ситуація з Маленькою Покахонтас і Великою Матусею. Вони обидві вирішили позбутися своїх прізвиськ американських індіанців. Дехто може сумувати за цим. Тільки не Есперанса.

— Завелика повага до культури, — сказала Есперанса, — ще нікому не зашкодила.

Часи змінюються, мій друже.

Майрон глибоко вдихнув. Я побачив сльози в його очах і поклав руку йому на плече, щоб додати сили нам обом. Він вдячно простяг мені руку у відповідь. Ми чекали, коли батько Майрона підведе Терезу до узвишшя.

Більша частина церемонії минула для мене як у тумані.

Коли Есперанса подала мені сигнал, я передав Майронові обручку.

Ми найкращі друзі, і я люблю його.

Але, вибачте, іноді найсолодша брехня краща, ніж правда.

Тож я ніколи не розповім Майронові. Хоча, цікаво, чи він підозрює.

Того ранку, коли знайшли тіло Ріса, він зателефонував мені.

— Де пістолет? — запитав він.

— Що?

— Пістолет Патріка.

— О, — збрехав я, — поліція конфіскувала його.

— Гаразд, — відповів він, повагавшись, мабуть, дещо задовго.

Ви можете подумати, що я забрав пістолет. Ні.

Якщо ви пам’ятаєте, саме Брук забрала пістолет у Патріка.

Дзвінок до мене, коли ми повернулися до «Дакоти»? То була Брук. Я повернувся й допоміг їй прибрати. Поліції вдалося знайти достатньо решток, аби навіть через десять років ідентифікувати мого родича Ріса.

Цього ніколи не станеться з Ненсі Мур.

Ніхто ніколи не знайде й найменшого її сліду.

О, її побачать. Анонімний дзвінок повідомить, щоб її бачили на пляжі на Фіджі. Хтось поінформує, що вона живе в монастирі на пагорбах Тоскани. Або, можливо, хтось помітить її в Лондоні, де Зорра саме в той час навідуватиме одного огрядного педофіла.