Пабло снідав мовчки, спостерігаючи за Монтссом, який добряче зголоднів.
Наївшись, той відкинувся в кріслі й задоволено поплескав себе по животі:
— Тепер бракує тільки одного.
— Атож, гарної сигари, — підтримав його Пабло. — Вони в буфеті.
Монтес підійшов до буфета й повернувся з припаленою сигарою.
— Справді, скаржитись нема на що, — сказав він і, витягши з кишені конверт, подав Пабло. — Тут тобі подаруночок, поклади в банк.
Відкривши конверт, Пабло побачив товсту пачку грошей по десять песо.
— В банку я з ними одразу погорю. Бо почнуть допитуватись, де я їх узяв, що тоді казати? Краще сховаю.
Монтес подивився на Пабло й глухо промовив:
— Витрачай їх швидше. Користуйся. Лишатися тобі тут недовго. Тільки-но оце зробимо, всі забираємося звідси.
— А що «оце»?
— Завдання, яке нам доручено.
Монтес сів на диван почитати «Хувентуд ребельде», але раптом спитав:
— Мені ніхто не дзвонив?
— Ні… А що я маю робити? — поцікавився Пабло. — Досі мені доручали небагато.
— На все свій час. Завдання наполовину виконано, і все йде гаразд. Решта залежить від того, чи зателефонують мені.
Легкий стукіт у двері урвав їхню розмову. Вони перезирнулися. Пабло пішов до дверей, Монтес повернувся до них спиною і, надягши темні окуляри, сів глибше в крісло.
За дверима стояли чоловік і жінка. Жінку Пабло знав: Марія була головою квартального комітету захисту революції.
— Добрий день, — привіталась вона.
— Добрий день.
— Зі мною товариш з міністерства охорони здоров'я. Перевіряє, чи нема де застояної води. Якщо є, він продезинфікує її, щоб не розводилися москіти. А я заодно хочу спитати: чи нема у вас для комітету порожніх пляшок та картонних ящиків?
— Проходьте. У мене в дворі стоїть діжка з водою.
Марія залишилась у вітальні. Монтес, як і раніше, незворушно читав газету, сидячи до жінки спиною.
Задзвонив телефон. Монтес, що сидів поряд з апаратом, не ворухнувся. Тоді Марія підійшла до столика і взяла трубку.
— Слухаю… Слухаю вас… Досить пустувати, відповідайте. Я ж чую, як працює ваше радіо.
Їй ніхто не відповів. Все ще тримаючи трубку, вона подивилася на усміхненого чоловіка, що спостерігав за нею.
— А ви нетутешній, правда?
— Ні. Я працюю разом з Пабло.
— Все гаразд, — мовив співробітник міністерства охорони здоров'я, заходячи з Пабло.
Марія обернулася до Пабло:
— Не забудьте про пляшки та коробки.
— Не турбуйтеся, пам'ятатиму.
Жінка зачинила двері. Пабло й Монтес подивилися один на одного.
— Надокучлива ж публіка! — сказав Монтес, знімаючи темні окуляри.
— Ти їх ще не знаєш.
Співробітник міністерства охорони здоров'я, попрощавшись із Марією, сів у «джип». Проїжджаючи повз військовий готель, він двічі посигналив і поїхав далі.
— Що за пташка? — спитав Монтес.
Пабло на мить задумався, а потім відповів:
— Голова комітету.
— Комітету?
— Так, приятелю, комітету захисту революції.
— Он воно що! Піди зараз же перевір — були вони по всіх будинках чи тільки тут.
— Тобі вже ввижаються привиди.
Пабло хоч був невдоволений, одначе пішов виконувати Монтесів наказ.
Удома Д-45 піднявся в кімнату на другому поверсі, де радіообладнання та магнітофон готові були приймати сигнали Робертової пломби.
Ось рівна лінія на екрані осцилографа нарешті зазміїлася. В кімнаті почувся різкий і наростаючий свист. Д-45 глянув на магнітофон. Касети почали обертатися. Він підсунув крісло ближче до осцилографа, покрутив одну з ручок, і свист зменшився. На екрані висвітлювалася синусоїдна лінія. Д-45 надягнув навушники, що висіли на антені першого приймача. Тепер він чув усе, що відбувалося в кабінеті Рамоса. Д-45 не знімав навушників дві години і списав за цей час свій блокнот до двадцять третьої сторінки.
Коли касета закінчилась, він поставив нову, а першу переписав на компакт-касету. Потім спустився на перший поверх, узяв з шухляди столу гарну теку, вийняв з неї кілька аркушів паперу й почав писати:
а) відзняли на кіноплівку допит Роберто;
б) перехопили й розшифрували моє повідомлення;
в) серед нас працює їхній агент (Х-23). Він передав кілька повідомлень з точними даними про нашу операцію;
г) перехопили й розшифрували повідомлення, передане Пабло;
д) знають, що закинуто Ф-1;
е) повідомлення, передані Х-23:
«До вас вирушає агент Кмітливий»;
«Кмітливий прибуде в понеділок»;
«Курдупель»;
«Півник»;
є) Роберто виконав обидві частини свого завдання;
Читать дальше