— Саме так, — підтвердив Ферра.
Запала недовга тиша: троє офіцерів обдумували версію Ферра.
У двері постукали.
— Зайдіть!
— Товаришу капітан, це вам, — сказав співробітник, простягуючи Рамосові конверт.
— Дякую.
Співробітник вийшов, і Рамос розпечатав конверт.
— Запрошення на концерт художньої самодіяльності.
Задзвонив телефон. Рамос узяв трубку.
— Слухаю… Так. Ми йдемо.
Поклавши трубку, Рамос знову на мить задумався. Він іще під час допиту не сумнівався, що Роберто має якесь завдання, а зараз і Ферра підтвердив це. Але він залишив свої думки при собі й лише сказав товаришам:
— Ходімо.
Вони втрьох пішли до зали в кінці коридора. Там сіли, і кожен приготував записник та олівець. Світло погасло. Показували знятий на плівку допит Роберто. Через півгодини світло спалахнуло, і Рамос обернувся до Ферра:
— Ну, що скажеш?
— Знаєш, я остаточно переконався, що це не та людина, яга усвідомила свої помилки й хоче допомогти батьківщині. Скоріше навпаки. Треба визнати, він добре грає.. Жоден м'яз на обличчі не ворухнувся, жодного невірного поруху. Але я б сказав, що він надто… спокійний… А що він жував? — спитав Ферра.
— Я подумав, що то від хвилювання, — сказав Агілар.
— А я навіть не звернув уваги, — відповів Рамос.
Підвівшись, він пройшов у кінець зали й постукав по склу операторської, щоб прокрутити ще раз. Офіцери переглянули плівку вдруге.
— Так… Здається, в нього в роті щось було. Хоча Агілар, може, й має слушність, — сказав Рамос.
— Нервовий тик раптом минувся, — зауважив Агілар.
— Так, майже зразу, як докурив сигарету. Може, він знімав тютюн, що пристав до зубів?
Рамос підвівся і, ставши перед товаришами, мовив:
— Поки що ми займалися тільки Роберто. Є ще питання, які слід проаналізувати. Наприклад, убивство Хуанхо. Експерти вважають, що він помер від інфаркту. Внаслідок чого, не встановлено, хоча слідів насильства нема. Розтин нічого не дав. Ніяких слідів, які могли б нам допомогти, на місці не виявлено. А Хуанхо приходив до нас сказати, що випадково зустрів Альберто Родрігеса Монтеагудо, який колись утік із країни. Адресний стіл підтвердив, що він жив у Гавані. Отже, можна припустити, що цей тип — агент Ф-1, він убив Хуанхо, бо той став йому на заваді.
Ферра та Агілар кивнули погоджуючись.
— Лишається ще один агент. Про нього відомо, що він прибуває в понеділок. На Роберто я вже попросив усі матеріали, які є. В мене є один задум, і, якщо все вийде, ми відплатимо їм такою самою монетою. А того, що прибуває в понеділок, умовно назвемо його Туристом… — Раптом Рамос замовк, наче йому щось сяйнуло: «Так… так… звичайно…»
Агілар з Ферра перезирнулись і допитливо глянули на Рамоса.
— Може, гість прибуде в понеділок з туристами? — висловив припущення Рамос.
— Чи буде в понеділок туристична група, легко перевірити, — відповів Агілар.
— Тоді перевір, і швидше, — звелів Рамос. — За годину зустрінемось. Викладу вам свій задум щодо Роберто, а якщо в понеділок очікується туристична група, то обговоримо, як влаштувати «теплу зустріч».
Через дві години Роберто знову сидів на тому самому стільці. Але в іншому одязі: в штанях і в сорочці із синьої тканини. Збоку стояли Ферра та Агілар.
За час, що минув, удалося дещо з'ясувати про Роберто. Експерти повідомили, що годинник заарештованого був з начинкою. На його циферблаті виявлено рештки чорної речовини. Вона згодом зникла внаслідок дії термічної реакції під впливом теплового джерела. А неподалік готелю «Копоні» пляжники наткнулися на закопаний водолазний костюм Роберто.
Незвичайність і складність справи зацікавила Рамосового начальника, якого всі між собою звали Старий. Цього разу він сам спостерігав за Роберто з-за екрана.
Одержане Рамосом запрошення на фестиваль художньої самодіяльності насправді було повідомленням Р-15, що надійшло через «поштову скриньку». В ньому йшлося про важливу ворожу акцію й про те, що на Кубу прибув агент Ф-1. Отже, якщо із туристичною групою прибуде агент, справа ще більше ускладниться.
Про Р-15 знали тільки Рамос і Старий, бо він почав роботу ще до приходу в управління Агілара та Ферра й досі звісток про себе не подавав.
Протягом останніх двох годин з'ясувалося, що в понеділок прибуває численна туристична група.
— Де ви перейшли кордон? — спитав Рамос.
— Я вже казав, через острів Пінос, — зверхньо відповів Роберто.
Рамос відкрив конверт, що лежав на столі, дістав з нього відібрані в Роберто сірники та пачку сигарет «Ке-мел». Передавши їх Агілару, він знаком показав, що Роберто може палити.
Читать дальше