Аґата Крісті - Чому не Еванс?

– Не знаєш? Це ж як? Треба знати!

– Люди не поспішають розпитувати в наші дні, – пояснила Френкі.

– Не поспішають, – оце й усе, що вони роблять. У наші дні ми розпитували. Тоді одразу було зрозуміло, хто й звідки. Каже хтось, що він із гемпширської гілки – чудово, твоя бабуся вийшла заміж за мого троюрідного брата. Ставало ясно, як ми пов’язані.

– Мабуть, це було мило, – відповіла на батькові слова Френкі. – Але тепер не до генеалогічних та географічних досліджень.

– Та вам тепер ні до чого немає діла, окрім як до отруйних коктейлів.

Лорд Марчінґтон раптом застогнав від болю – він ворухнув подагричною ногою, якій не йшло на користь необмежене споживання портвейну з родинних підвалів.

– А вони багаті? – запитала його донька.

– Бассінґтони-ффренчі? Важко сказати. Шропширських життя потріпало – податки на спадок, інші клопоти. Хтось із гемпширських одружився з багатою спадкоємицею. Американкою.

– Хтось із Бассінґтонів-ффренчів був тут позавчора, – сказала Френкі. – Підшукував собі будинок, здається.

– Як дивно. Навіщо комусь купувати тут будинок?

«От у чому питання», – подумала Френкі.

Наступного дня вона пішла в контору рієлторів, шановних Вілера та Овена.

Містер Овен власною персоною кинувся їй назустріч. Френкі люб’язно всміхнулася йому й сіла на стілець.

– Чим же ми заслужили ласку допомогти вам, леді Френсіс? Невже ви збираєтеся продати Палац? Ха-ха-ха! – Містер Овен посміявся з власного жарту.

– Якби ж то ми могли, – мовила вона. – Ні, правду кажучи, у мене виникла підозра, що один мій друг був тут позавчора. Містер Бассінґтон-ффренч. Він підшукував будинок.

– А! Так, дійсно. Я добре запам’ятав прізвище. Дві літери «ф».

– Точно, – підтвердила дівчина.

– Він розпитував, що тут продається з невеликих будинків. Мусив повернутися додому наступного дня, тож мало подивився, але я так розумію, що він нікуди не поспішає. Після його від’їзду на продаж виставили ще один чи два будинки, які могли б йому підійти. Я надіслав йому деталі, але відповіді не отримав.

– Ви писали на його лондонську чи заміську адресу? – уточнила Френкі.

– Зараз гляну. – Він викликав молодшого секретаря. – Френку, потрібна адреса Бассінґтона-ффренча.

– Роджер Бассінґтон-ффренч, есквайр, «Мерровей-корт», Стеверлі, Гемпшир, – жваво повідомив молодший секретар.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Штучна піщана пастка, яку зазвичай установлюють перед гріном. – Тут і далі прим. ред., якщо не зазначено інше.

Ділянка навколо лунки із коротко підстриженою травою.

Ключка з пласким гаком, призначена для вибивання м’яча на грін.

Ключка з масивним похилим гаком, призначена для вибивання м’яча з бункера.

Ключка з пласким гаком, призначена для здійснення ударів на короткі та середні відстані.

Змазаний удар у гольфі, коли м’яч летить не прямо, а вбік.

Помічники гольфістів, які переносять ключки, а також дають поради щодо гри.

Ключка, призначена для забивання м’яча в лунку з невеликої відстані.

Ключка, якою роблять перший удар по м’ячу.

В. Шекспір, «Король Лір» ( пер. Максима Рильського ). – Прим. перекл.

Головний герой детективних творів Річарда Остіна Фрімена.

Псевдонім англійської письменниці Марії Луїзи Раме.

Роман Діни Крейк.

Жаргонний вислів (букв. пер. – «істинний володар»), який використовували в колоніальній Індії для схвальної характеристики європейців загалом і британських представників влади зокрема.