Ебіґейл Дін - Дівчина А

І скотився з підвіконня, незграбний Ікар, напівголий, не знаючи слів, якими кличуть на допомогу.

– А який то був стілець? – запитав Джемісон.

Мати не пам’ятала. Вона відсунула його, щоб побачити тіло на землі.

Джемісон перевірив усі три стільці, які були в квартирі, й не повірив, що недогодоване дитя могло зрушити котрийсь із них з місця. В кімнаті лунала какофонія ДНК: хлопчик постояв на кожному сидінні, в усіх ліжках були ознаки присутності всіх мешканців квартири. В лабораторії помилково провели аналіз лайна якогось пса. Джемісон не знав, як дитина опинилася на асфальті, але, дивлячись на батьків, підозрював, що вони не тільки дурні, а й жорстокі.

Тоді він поводився непрофесійно. Вирвані місяці його кар’єри. Він ходив повз двері тієї квартири в джинсах і сорочці, після роботи, підслухаючи розмови родини. Він пішов у паб слідом за Джорджевим вітчимом й випив 6 (шість!) келихів віскі, сподіваючись почути щось до того, як всі розійдуться.

– Куди це ти ходиш? – бурмотіла Еліс, коли чоловік повертався додому, пропахлий тютюновим димом, у темряві знімаючи з себе цивільний одяг, який шурхотів не так, як уніформа.

Одного вечора він наткнувся на матір на подвір’ї перед будинком. З напнутим животом, вона несла сумки продуктів. Було запізно змінювати напрямок, тож Джемісон усміхнувся їй, а вона відвела очі, а потім знову глянула на нього.

– Ви ж поліціянт? – уточнила вона, не помічаючи уніформи чи жетону.

– Так. Так. Просто патруль у цивільному. Як ви?

Він допоміг їй донести сумки нагору. Вона така щаслива, що знову стане мамою, розповіла. Вони народжуються такі милі, як цуценята.

– А у вас є дітки? – запитала жінка, а Джемісон відповів, що ні. Сподівався, що одного дня вони в нього будуть. Він побажав їй удачі.

Того дня він ліг у ліжко не роздягаючись, і Еліс прокинулася від його ридань. Від того, як здригався під ним матрац. Вони намагалися завести дитину вже п’ять років. Він згріб її в обійми (чи це вона його згребла) і витер сльози об її волосся. Марно розмірковувати над несправедливістю життя, і він обіцяв собі цього не робити, але інколи…

Вони могли зайнятися чимось іншим. Бавити чужих дітей. У молодшого брата Еліс було три доньки, і Ґреґ з дружиною приглядали за ними. День народження Джемісона і найстаршої племінниці Еліс збігалися, і на її десяті іменини він цілий день збирав вуличний батут для родинної вечірки, прив’язуючи до ніжок надувні кульки. Це виявилося несподівано виснажливим заняттям, і, закінчивши, чоловік завалився на мат. Еліс стояла у дверях кухні, тримаючи чашку чаю і сміючись.

– То це простіше чи складніше, – запитала вона, – ніж складати меблі?

Вона поставила чашку на поріг і, переступивши через Ґреґа, залізла на батут. Там вона загрозливо пострибала з ноги на ногу.

– Не ганьбися, – сказав він.

– Ой, та перестань.

Вони стрибали, тримаючись за руки і скрикуючи, й попадали за кілька секунд. Діти були в захваті від батута, і якийсь час він лишався родзинкою програми, коли ті навідувалися до Джемісонів. А потім дівчатка стали підлітками, яким у компанії дорослих нудно, а батут заіржавів, щороку ховаючись під шаром осіннього листя.

Ґреґ Джемісон отримав справу Ґрейсі, коли йому було п’ятдесят. У січні. Він уже багато років не носив капелюха. Вони з Еліс щойно повернулися з роботи і зняли різдвяні прикраси. Щось у цьому процесі його знічувало, хоча в грудні прикраси його тішили. Роздягання ялинки, охайне складання прикрас до коробки. Для кого все це? Вони сіли вечеряти на кухні – Еліс розповідала про підкилимні ігри в лікарні, про нового хлопця її племінниці й про наймоторошнішу травму, з якою вони зіткнулися на сьогоднішній зміні, – аж тут почав дзеленчати телефон.

Джемісона викликали назад у відділок на установчу нараду. Криміналісти надали фото з будинку, і головний суперінтендант провів підлеглих по всіх кімнатах: це тіло батька; хлопця Г знайшли тут, у дитячому ліжечку; дівчина Б і хлопець Б були в першій кімнаті нагорі, прив’язані. Бригада археологів почала копати в саду і поблизу фундаменту будинку, але це тривалий процес. Діти перебувають у різних лікарнях, відповідно до того, якої медичної допомоги потребують. У всіх дітей виснаження через погане харчування, і, окрім двох хлопців, усі в критичному стані.

Семеро дітей. Джемісон роздивлявся фотографії на екрані. Різні й водночас однакові. Однакові брудні килими, однакові вогкі матраци, однакові мішки з гнилим сміттям. Чоловік подумав про Еліс, яка, згорнувшись клубочком, лежить на канапі в окулярах для телевізора.