Добридень, сусіде! Сміховинки

261. Аптекар: — Ну як, подіяла отрута на мишей?

Відвідувач: — Ще й як! Миші від неї так розжиріли, що не могли влізти в нірку, і кіт їх переловив.

262. Лікар прийшов до свого знайомого, що страждав від подагри.

— Я приніс ліки, які допоможуть тобі вилікуватись.

— Як ти кажеш? Приніс чи привіз.

— Приніс. У своїх руках на своїх ногах.

— Тоді облиш мене в спокої. Коли б ти здатен вилікувати від подагри, їздив би на власній машині.

263. Пацієнт витягує гаманець і перелічує гроші. Лікар здивовано:

— Ні, ні, грошей я від вас не візьму.

— А я й не збираюся давати. Я просто перелічую гроші перед тим, як піддатися наркозу.

264. — Чому закладаєте вуха ватою?

— Маю звичку барабанити пальцями по столу, а це діє мені на нерви.

265. До хворого запросили лікаря.

— Що вас болить? — питає лікар.

— Це ви повинні знати, що мене болить,— єхидно відповів хворий.

— Тоді вам краще запросити ветеринара. Він ставить діагноз, не задаючи питань.

266. Жінка заливається сльозами.

— Що сталося? — хвилюється чоловік.

— Я проковтнула голку.

— С чого плакати! На, візьми другу!

267. — Слабую щось, докторе!

— Що вас болить?

— Нічого не болить.

— Апетит є?

— Апетит вовчий.

— А сон?

— Сон міцний.

— Заспокойтесь! Я припишу вам ліки, і днів через два все це у вас мине.

268. — Боюся, що не зможу вилікувати вашого чоловіка від звички говорити уві сні.

— Невже, докторе? Тоді, можливо, ви хоч посприяєте, аби він говорив ясно.

269. — Докторе, ви порекомендували мені дієту — фруктові соки, грінки, чай,— і не сказали, як приймати: до чи після їжі.

270. До пологового будинку під'їжджає таксі, з нього вискакує схвильований пасажир, спішить до задніх дверей, відкриває їх, нерозуміюче заглядає всередину й у відчаї вигукує:

— Боже мій! Я забув дружину вдома!

283. Лікар: — Вино вас доконає.

Пацієнт: — Я п'ю його постійно і дожив, як бачите, до сімдесяти.

Лікар: — А якщо б ви його не пили, вам було б тепер дев'яносто.

284. Лікар сердито:

— Ви, хворий, зовсім не маєте почуття міри. В нас у лікарні такого ще не бувало. В постелі не лежите, ліків не приймаєте, від усіх процедур відмовляєтесь і до всього добре себе почуваєте.

285. — Ти знаєш, що грип може дати ускладнення на мозок.

— Не турбуйся, тобі це не пошкодить.

286. — Докторе, я маю перед очима весь час якісь розпливчасті плями.

Лікар виписав окуляри. Через якийсь час пацієнт навідується знову.

— То як, ліпше? — питає лікар.

— Звичайно, тепер плями стали помітно чіткішими.

287. Мати з дорослою донькою увійшла до лікарського кабінету.

— Прошу роздягнутися,— звертається лікар до дівчини.

— Але ж хвора не вона, а я,— пояснює мати.

— Ага, ви! Тоді покажіть язик.

288. Захворів один правитель і звелів покликати знаменитого лікаря. Ледь глянувши на хворого, лікар розповів правителю про його хворобу. Той здивувався:

— Скільки ж людей ви доконали, поки сягнули такої досконалості в діагностиці?

Лікар у відповідь:

— Значно менше, ніж ви, поки дійшли до цієї хвороби.

289. — Я приписав вам викурювати тільки по одній сигареті після їжі, і от ви прекрасно виглядаєте, помітно набули форми.

— Ще б пак! Я тепер їм десять раз на день.

290. — Покажіть око. Так, так. За всіма прикметами, у вас малокрів'я і тяжкий нервовий розлад.

— Ви судите по лівому оку, докторе, але ж воно у мене скляне.

291. Медсестра доповідає лікареві:

— Пане доктор, у приймальні сидить пацієнт, що вже побував у всіх лікарів міста.

— На що скаржиться?

— На них.

292. Хворий: — Мене болить права нога.

Лікар: — Це внаслідок літнього віку.

Хворий: — Ви помиляєтесь, докторе, лівій нозі стільки ж років, але вона не болить.

293. Лікар каже пацієнтові:

— Доведеться вам відмовитися від веселих розваг. Віднині вам дозволено тільки слабенький чай і телебачення.