Іван Карпенко-Карий - Мартин Боруля

Омелько.Та хiба я знав, що його призвели! Яких же запрягти, бо знову не вгодю, то до вечера буду запрягать та випрягать…

Мартин.Кулката в корiнь. Зозулю i Карякошку на пристяжку. Iди мерщiй!

Омелько (про себе) . Поки був чоловiком — i не вередував, а паном зробили — чорт тепер на нього й потрапе. (Пiшов).

Мартин, а потiм Степан i Палажка.

Мартин (один) . Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було "Мартин, дядьку Мартине", а тепер — пан!.. Нiчого, призвичаяться!

Входять Степан i Палажка.

Палажка.Гляди ж менi сорочок, платкiв, щоб не порозкрадали. Там я тобi вирiзала три пари нових онучок i все поскладала як слiд.

Мартин.Яка це в тебе шинеля? Я ж тобi казав: зроби таку, як у столоначальника.

Степан.Сукна не стало на дармовiса.

Мартин.На ж тобi грошей i безпремiнно зроби дармовiса (дає) , та купи самуваря, чаю, сахарю i… кофiю i пришлеш з Омельком. А там, що останеться, вiзьмеш собi: може, рукавички купиш… Дивись, як люде, так i ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засiдателя; одежа — перве дiло. Та ще не забудь про те, що я тобi казав: нехай приїздить хоч i на наших конях — я його i назад одiшлю.

Палажка.Хто?

Мартин.А, послi! Як приїде, тодi побачиш. Присядьмо ж на дорогу, так годиться. Я на недiлю пришлю Каєтану Iвановичу вiвса i сiна, а ти, Стьопа, нагадай йому про мендаль…

Входе Омелько, в чоботях i в дранiм кобеняку.

Омелько.Та йдiть, бо Кулкат не стоїть, аж ляга.

Мартин.Ти б ще мiшок драний надiв на голову. Вiн там осоромить панича! Надiнь менi добрий кобеняк!

Омелько.Та ви ж за кобеняк нiчого не казали, а тiлько за чоботи! ( Набiк ). От наказанiє господнє з таким паном: звелiв надiть чоботи, а чiпляється за кобеняка. (Пiшов).

Мартин.Ну, тепер з богом! (Встає). Прощай. (Цiлує Степана). Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам'ять… трись, трись меж людьми — i з тебе будуть люде!

Палажка.Здоров'я бережи, шануйся, сину. (Цiлує його). Молися богу по книжцi.

Степан.Прощайте, папiнька! Прощайте, мамiнька!!

Мартин.Кланяйся ж там Каєтану Iвановичу, Свириду Петровичу…

Виходять.

Завiса.

Кiмната у Борулi.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.