Апулей - Метаморфози, або Золотий осел

Осел тут жартома трактується як людина, чиє народження зареєстроване в офіційних документах. В імператорському Римі від часів М. Аврелія закон вимагав, щоб батько заявив протягом 30 днів про народження дитини.

Окличник-продавець жартує, видаючи осла за римського громадянина. Про який Корнеліїв закон ідеться — невідомо. Закон, котрий забороняв схоплювати й продавати вільнонароджену людину, називався Фабієвим законом (lex Fabia de plagiariis).

Сабазій — божество малоазійського походження. Згодом Сабазія ототожнювали з Діонісом.

Беллона — римська богиня війни. У І ст. до н. е. в Рим було занесено культ малоазійської богині Ма, яку римляни почали вшановувати під ім'ям богині війни Беллони. Богослужінням на честь Ма — Беллони властивий був оргіастичний характер.

Ідейська мати — Кібела, або Велика Матір. Її культ вийшов із Малої Азії (Фрігії), де стояв головний її храм у місті Пессінунті.

Адоніс — вродливий юнак, улюбленець Афродіти.

Філеб — грецьке ім'я, досл. «друг молоді», вжите, щоб вип'ятити протилежне.

Натяк на міф про Іфігенію, дочку Агамемнона і Клітемнестри. Греки повинні були принести її в жертву для щасливого відплиття під Трою. Слабосила Іфігенія спочатку благає в батька пощади, потім, зрозумівши, що від неї залежить успіх походу на Трою, добровільно виявляє готовність принести себе в жертву для загального добра. Доли вже мали її вбити, богиня Артеміда замінила Іфігенію ланню й забрала її в Тавріду (Крим), де зробила її жрицею. Цей міф став основою трагедії Евріпіда «Іфігенія в Авліді».

Фрігійські мелодії характеризували піднесеність, релігійний настрій (див. нижче кн. X, розділ 31).

Наведені імена вжиті Апулеєм для викликання комічного ефекту. Так, погонич мулів Міртіл має те саме ім'я, що візничий царя Еномая, який зрадив свого пана і допоміг Целопсові перемогти у гонках; кухар Гефестіон названий від бога вогню Гефеста; лікар Аполлоній — має ім'я від бога Аполлона, який, між іншим, і лікував.

Цю новелу використав Боккаччо у своєму «Декамероні» (День VII, новела 2).

Йдеться про великого розміру глиняний кадіб, який в античності служив для зберігання вина, олії, зерна тощо.

Переклад Андрія Содомори.

. .. Матері богів… — Велика мати богів — те саме, що Кібела, або Ідейська богиня (див. примітку 18 до кн. VIII). Її культ був популярний не тільки на Сході, а й у різних частинах західних провінцій імперії.

Рабам, які пробували втекти або скоїли якийсь злочин, випалювали на чолі початкову букву або ціле слово, яке вказувало на їх провину.

Дим і гаряча пара виходили, очевидно, з пекарні, бо мірошник, як переважна більшість їх в античності, був водночас і пекарем.

Праця в млині належала до найважчих, до того ж раби працювали в кайданах, постійно підстьобувані бичами наглядачів.

Мається на увазі Гомер, який в «Одіссеї» (кн. І, р. 1–4) славить Одіссея, бувалого мужа, що,

(Переклад Бориса Тена).

Апулей характеризує жінку як християнку. Закиди, які він їй робить, були в обігу серед населення Римської імперії в II ст. н. е.

Філезітер — грецьке слово, досл. «улюбленець гетер».

Дві нижче наведені новели використав Дж. Боккаччо у своїй збірці «Декамерон» (День V, новела 10).

Декуріон — член міського сенату. Див. також примітку 64 до кн. XI.

Арета — грецьке слово, що означав досл. «доброчесність», «цнотливість», вжите тут з насмішкою.

Мірмекс. — грецьке слово, досл. «мурашка»; ім'я, яке повинно характеризувати його носія як непосидючого роботягу.

Стародавні греки і римляни не знали способу зберігання вина, щоб у ньому не утворювався осад, через те перед вживанням проціджували його.

Тобто протилежну земну півкулю.

Статуя Церери, покровительки хлібних злаків, стояла, зрозуміла річ, в домі мірошника на почесному місці.