Печé — чадра, покривало.
Токмацький ремінець — особливим чином сплетений ремінець.
Ферадже — довге жіноче плаття.
Райя — немусульманське населення Османської імперії.
Доломан — військовий напівкаптан.
Сариджа — військовий підрозділ Сариджа-паші збунтувався в Анатолії в часи правління Мехмеда II Фатіха (1451—1481). Відтоді так почали називати ті військові частини, які проявили непокору, непослух. Щось на кшталт «штрафних» частин.
Гайдамака — тур. «розбійник».
Дога — від араб. «дуа» — заклик, молитва.
Албасти — злий демон, пов’язаний із водною стихією, відомий серед тюркських, іранських, монгольських і кавказьких народів. Албасти зазвичай з’являється у вигляді потворної жінки з довгим розпущеним світлим волоссям і такими довгими грудьми, що вона закидає їх за спину.
Каракурт (від тюрк. «кара» — чорний і «курт» — черв’як, комаха; лат. Latrodectus Tredecimguttatus), або степовий павук — вид отруйного павука, також зветься «чорна вдова».
Прогної — нині село Геройське Голопристанського району Херсонської області, розташоване в гирлі Дніпра на лівому березі.
Олешки — прийнята в народі назва пустелі.
Курінний — старший над куренем, житлом і підрозділом воїнів на Запорозькій Січі.
Оковита — горілка.
Тарасівка — і нині село Звенигородського району Черкаської області.
Фігури — поставлені одна на одну просмолені бочки, які запалювали в разі навали ворога, полум’ям подаючи сигнал тривоги.
Юха — юшка, складовими частинами якої були сочевиця, крупи, риба чи м’ясо. Узагалі слово «юха» вживалося на означення будь-якої рідкої страви, крім борщу.
Урумі — меч-пояс із прямим довгим (90—120 см) гострим із двох боків і надзвичайно гнучким клинком. На кінці клинка є невеликий отвір, а на головці ефеса — кнопка. За допомогою отвору й кнопки зброя кріпилася навколо пояса.
Запорозьке Низове Військо — офіційна назва запорожців у XVI—XVII ст.
Елче — тур. «посол», «делегат», «посланець».
Шамшир — перська шабля. Через велику кривизну клинка й зміщення його вістря щодо рукояті була мало придатною для колючих ударів, проте ідеальною для рубки з коня.
Соліди — шведські монети в XVII ст., були поширені на території України.
12 липня.
Джура — ординарець, зброєносець.
Богородичний кант Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського, 1651—1709), славетного українського письменника й церковного діяча. У час, коли відбувається дія роману, канти Туптала почали здобувати неабияку популярність в Україні, вони входили до репертуару кобзарів-лірників, спудеїв та учнів церковних шкіл. — Прим. ред.
Кісмет — тур. «рок», «провидіння».
Водяний горіх — рослина родини плакунових. Наукова назва — Trapa natans, народні назви — рогульник плаваючий або чилим.
Стрілолист — дика картопля.
«Задля більшої слави Божої» — девіз ордену єзуїтів.
«Товариство Ісуса» — офіційна назва ордену єзуїтів.
Папа римський Інокентій XI (1676—1689).
Мурат IV, 17-й османський султан (1623—1640).
Храм св. Софії, побудований ще за візантійського імператора Юстініана Першого в VI ст.
Шефаат — заступництво.
Сейахат — подорож.
Хафіз — знавець мусульманської філософії та права.
Мехмед IV, 19-й османський султан (1648—1687).
Річ Посполита — назва польсько-литовської держави (1569—1795).
Мурад Гірей (Ґерай) — кримський хан (1678—1683).
Ракат — молитовний цикл, що починається з положення стоячи (кіям) і закінчується другим земним поклоном, або ташаххудом.
Мірадж — нічна подорож Пророка.
Імам — араб. «ватажок», «приклад для наслідування».
Аллаху акбар — араб. «Аллах великий».
«Аль-Фатіха» — перша сура Корану.
Читать дальше