Unknown - 2017

пер той будинок, де Маша востаннє, здається, була щас-

і поштарю, який мріяв бути вченим.

ливою, мабуть, перетворили на звичайну німецьку школу.

— Прихиліться, аби побачити всі мозаїки, — скоманду-

Школа німецькою Schule. До Schule ходять діти німецьких

вав екскурсовод, і Маша радо встала перед капличкою на

бюргерів, виходять зі своїх чарівних будиночків, поснідав-

одне коліно.

ши по-німецьки смачними сосисками й випивши цілу

Вона б стояла там вічно, й сльози вічно текли б по що-

склянку яскравого дорогого соку, недоступного Маші, сіда-

ках. Але хтось допоміг їй піднятися — всі радянські діти

ють за Машину парту. Сміються своєю німецькою в кори-

хотіли побачити своїх дідів і бабусь, черга.

дорах старої школи й стирають — давно вже, мабуть, стер-

По телевізору кажуть, скоро з Німеччини підуть усі,

ли — написи, зроблені Машею в жіночій вбиральні: « М + И =

навіть генерал Лисицький, і навіть його син Ромка. Ромка

Любовь ».

поїде додому, у свій Ленінград — вірніше, в Санкт-Петер-

Ні, Маша все знає: німецьке місто, в якому вона росла

бург уже. Кажуть, це буде скоро. А там, у Петербурзі, вели-

і була щасливою, належить не їй. Те, що німці хотіли захо-

ка ріка, і площі великі, і все велике. Навіть запахи, мабуть, пити її країну, високі сосни в рідному селі дідуся й велику

великі й значущі — й жодного сліду дрібного. Аби поїхати

ріку в рідному місті Ромки, вже давно час пробачити. То —

в Ленінград, Маші не треба візи. Цікаво, чи вона знає про

фашисти, а в школі сміються красиві та добрі діти від доб-

це? Так вона, мабуть, знає.

рих батьків. Ті діти приходили до них в школу на спільні

Того літа Маша складає іспити на економічний. І не

уроки історії, ті діти каталися поруч із Машею на пароплаві

проходить.

великим прекрасним озером. Це — їхнє озеро, їхній паро-

— Рік попрацюєш і знову спробуєш... Ну нема в мене

плав, їхній замок. Не Маші. Маші ніколи вже не дістатися

зв’язків, щоб ти з першого разу вступила, як ці твої одно-

до Німеччини. Надто дорого. До того ж, мабуть, потрібна

класники-трійочники.

віза. Машу так просто не пустять туди, де вона виросла. За-

Роботу без зв’язків і освіти теж знайти важко. Чи,

боронено німецькою буде verboten.

може, Цілики не вміли шукати. Продавщицею до Мами Олі

Стіну зруйнували. Бо Берлінська стіна була дуже пога-

в кіоск? Але Маша чхає щоразу як перераховує гроші — ця

на. Маша — теж, мабуть, частинка стіни. Так почувається.

її алергія. Офіціанткою? Небезпечно. Маша гарна така... Які

А може, це я вигадую. Я навіть не знаю, чим вона пахла, та

ще варіанти?

ненависна стіна. Не може бути, аби вона пахла Машею.

Полковник мовчки пішов до військкомату — там його

Маша й в Берліні була тільки одного разу. Пощасти-

знають і там безпечно якраз. Щось переписувати — прізви-

ло — екскурсія лише для найкращих учнів. Маша бачила

ща, дати народження, військові спеціальності...

144

145

Так у серпні Машині останні шкільні канікули достро-

ково скінчилися.

Роботи у військкоматі було не мало і не багато. Безпо-

радно виписувати нові повістки тим, хто, вже ясно, втік від

призову назавжди, видавати довідки. І каву, звісно, треба

Розділ 5

варити начальнику каву. Це ж так добре виходить у моло-

деньких дівчат. Маша, втім, не розуміла:

— Якого біса?

Проте більшість часу на роботі Маша читала прине-

сену з дому книжку — тож робота подобалась їй. Одного

І ще календар

разу якась заплакана жінка, перестрівши Машу в коридорі

військкомату, пропонувала їй гроші — все вирішити з на-

Господар усе не з’являється, навіть не дзвонить.

чальником, щоб сина не забирали. Маша лише обурилася:

І я думаю, що залишуся в Ціликів навічно — застряг тут

ви чоловіка виростили чи кого? Маша була така — малень-

у безчассі.

кий тихий солдат. Дарма, що на вигляд рудий ангелик.

У серпні Мама Оля вирішує наздогнати час. Треба ку-

Я ніколи не був на тій Машиній роботі. Але, певно ж, там

пити новий календар.

пахло пилом і почуттями хлопців, яким приходили повіст-

У книжковій крамниці натовп — дітям скоро до шко-

ки від молодої країни — такі запрошення на побачення

ли, треба купити підручники, особливо з історії. У вас

за дивних обставин. Тільки почуттями Маші в коридорах

є календарі? Ох, і дорогі... А дешевше? Ні, ну слухайте, для