Unknown - 2017

УДК 821.161.2-3

ББК 84(4УКР)-4

А 61

Вікторія Амеліна

А 61

Дім для Дома [Tекст] / Вікторія Амеліна. — Львів : Видавництво Старого

Лева, 2017. — 384 с.

ISBN 978-617-679-416-5

Смішний пудель на ім’я Дом розповідає нам історію родини — старого

полковника та кількох поколінь жінок. І пес, і люди почуваються ніяково у не-

величкій львівській квартирі, де жив раніше... Яка різниця хто? Камені не роз-

кажуть. Або розкажуть — якщо маєш собаче чуття. Та хіба є історії, які допомо-

жуть — полковнику чи хоча б його псові — нарешті відчути себе вдома у Львові

90-х? Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не від-

пустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових госпо-

дарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям

цієї історії таки вдасться віднайти дім.

УДК 821.161.2-3

ББК 84(4УКР)-4

Вікторія Амеліна © текст, 2017

Тетяна Омельченко © обкладинка, 2017

Видавництво Старого Лева ©

українське видання, 2017

ISBN 978-617-679-416-5

Усі права застережено

ВІКТОРІЯ АМЕЛІНА

ДІМ ДЛЯ ДОМА

Видавництво Старого Лева

Львів — 2017

Те, що біль, страх, страждання людини зникають з ї

смертю, що нічого не залишається по злетах, падіннях, на-

солодах і тортурах, є гідним подяки подарунком еволюції, яка уподібнила нас до тварин. Коли б після кожного нещасно-

го, змученого зоставався хоч один атом його почуттів і цей

сумний спадок поколінь зростав, коли б хоч іскра страждань

могла перейти від людини до людини, світ був би сповнений

жахливого виття, силоміць вирваного з нутрощів.

Станіслав Лем «Голос неба» (польск. «Głos Pana»)

Усі герої вигадані, пес справжній.

Пролог

Народження

Я народився в неділю, у місяці лютому, в україн-

сько-російсько-польсько-єврейській родині головного бух-

галтера бердичівської швейної фабрики, що якраз припини-

ла свою роботу. Це, напевно, й визначило мою собачу долю.

Народження — не все. Я не вірю у гороскопи. Того дня,

коли вирішувалося моє життя, за вікном сипали білі цят-

ки. Такі, знаєте, дрібні уламки замерзлих річок, які пахнуть

чужими краями? Хоча тоді сипали часточки звичайнісінь-

кого Дніпра — не Дунаю, не Дону, не Вісли, не Амазонки чи

Міссісіпі, не Неви чи Москви-ріки, а саме Дніпра. На вигляд

ніколи не відрізниш, але запах живого снігу не сплутаєш.

Екран телевізора сніжить так само — у кімнаті старого, яко-

го я дуже люблю, — тільки цятки на екрані нічим не пах-

нуть. Як і все, що відбувається в телевізорі.

За документами ім’я моє мало початись на букву «D».

Полковник, якого я дуже люблю, називатиме мене потім

«дурашка», та тоді мені дали інше ім’я: Dominicus. Так,

у лютому 1991-го року я став одним із господніх псів, з пра-

вильним іменем, на правильну букву. Звісно, мене не хрес-

тили — це нам не потрібно, адже все одно всі ми, так чи так, 9

потрапляємо до Божого раю. Натомість мені видали доку-

собаче життя, з 1991-го до 2005-го, взагалі, майже всі речі, менти, де вказано мою породу, колір шерсті та інші парамет-

перетинаючи кордон із колишніми республіками СРСР, ста-

ри, важливі для майбутнього покупця.

вали королівськими, елітними та люксовими...

Одяг, пошитий у Бердичеві, продавався погано, а надто

Тож не піддаваймось на лестощі: я просто великий пу-

після того, як фабрика зупинилася й продавати було вже ні-

дель. Знавці навіть хитали головами, вимірюючи мене від

чого; щенята, мабуть, продавалися трохи краще.

кінчиків лап до білої гривки: занадто великий. Великий не

Тож того дня, коли покупець прийшов, я вже мав ім’я

за життям своїм, а за розміром. Неправильний.

й документи, і господар моєї матері був готовий будь-що

мене продати своєму далекому родичеві. І за вікном сніжи-

ло, хоч я ще й не знав, що таке сніг і яке значення матиме

Автор цієї книжки

вибір покупця для мене й ще багатьох людей та собак, які

трапляться на моєму шляху. Якби покупець помилився ви-

Ось автор розповідає вам, що він, тобто я, — пу-

бираючи, ми ніколи б і не зустрілися з чоловіком, який мене

дель. Мовляв, хіба не всі мають право сказати? Навіть і пу-

дуже любив і якого дуже люблю я, пудель, за паспортом

делі. Чи, ви вважаєте, не всі? Не кожен собака, так би мо-

Dominicus, а для близьких запросто — Дом.

вити, має право на розуміння. Тим більше слова — хіба це