Псалтир (на українській мові)

11Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм.

12З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною.

13А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки.

14Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь!

Начальнику хору.

Повчання синам Кореєвим.

Псалом Давида.

1-2Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже.

3Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим?

4Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: “Де Бог твій?”

5Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування.

6Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого.

7Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої.

8Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною.

9Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене — молитва до Бога життя мого.

10Кажу я до Бога: “Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене”?

11Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: “Де Бог твій?”

12Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

Псалом Давида.

1Суди мене, Боже, і розсуди тяжбу мою з народом недобрим. Від людини лукавої і злої визволи мене.

2Бо Ти — Бог сили моєї. Навіщо Ти відкинув мене? Чому я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене?

3Пошли світло Твоє й істину Твою, нехай вони ведуть мене і виведуть на святу гору Твою і в оселі Твої.

4І ввійду я до жертовника Божого, що наповнює радістю серце моє, і буду славити Тебе піснями, як на гуслях, Боже, Боже мій.

5Чому сумуєш, душе моя? Навіщо хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

Слава…

Начальнику хору.

Повчання синам Кореєвим.

1-2Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні.

3Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив.

4Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них.

5Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову.

6З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас.

7Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене,

8а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас.

9Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки.

10Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.

11Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.

12Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами.

13Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього.

14Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас.

15Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми.

16Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє

17від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника.

18Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого.

19Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї,

20коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас.

21Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого,

22то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця.

23Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення.

24Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди.

25Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу?

26Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане.

27Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.

Начальнику хору. На музичному інструменті шошан.

Повчання синам Кореєвим.

Пісня про Улюбленого.

1-2Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника—скорописця.