Псалтир (на українській мові)

20Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.

21Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.

22Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.

23Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.

Начальнику хору Ідифуму.

Псалом Давида.

1-2Я сказав: “Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною”.

3Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася.

4Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм:

5“Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій”.

6Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою.

7Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться.

8І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе.

9Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному.

10Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це.

11Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну.

12Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина.

13Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої.

14Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.

Начальнику хору.

Псалом Давида. (Пророчий).

1-2Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою.

3Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої.

4Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа.

5Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди.

6Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число.

7Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав.

8Тоді я сказав: “Ось іду; у свитку книжному написано про мене.

9Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм”.

10Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи.

11Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим.

12Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене.

13Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені.

14Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені!

15Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені.

16Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: “Добре, добре!”

17Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: “Великий Господь!”

18Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!

Слава…

Начальнику хору.

Псалом Давида. (Пророчий).

1-2Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь.

3Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його.

4Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його.

5Я сказав: “Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою”.

6Вороги мої в злобі кажуть про мене: “Коли він помре та згине ім’я його?”

7А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються.

8Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене.

9Словом лихим ображають мене, говорячи: “Він ліг і вже не встане”.

10Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою.