Абу-ль-Фарадж - Смішні оповідки

— Не я твій слуга, а ти слуга моїх слуг. Зміркуй сам: я підхилив собі всі земні пристрасті, і вони мені скоряються, а ти їхній раб.

437. Кому радість, кому печаль

Багатій запитав пустельника:

— Чом твоє обличчя завше сяє радістю?

Пустельник відповів:

— Бо для мене смерть — визвіл від земних страждань, а для тебе — втрата насолоди.

438. Що страшніше

Хтось казав:

— Краще, як бог у судний день спитає з тебе за те, чого ти не зробив, аніж за те, що колись зробив.

439. Земне життя

Якось запитали:

— Що таке земне життя?

Відповіли:

— Посміховище для того, хто його скуштував.

440. З чого радіти?

Пустельника запитали:

— Хто по-справжньому розумний?

Він відповів:

— Той, хто не радіє з земних благ.

441. Треба нагадувати...

Пустельник так звертався до людей:

— Ми вас навчаємо не того, чого ви не знаєте, а тільки нагадуємо вам про те, що ви знаєте.

Він мав на увазі віру в бога.

442. Надійна схованка

До одного пустельника вліз уночі злодій, щоб хоч чимось розжитися, але нічого не знайшов і запитав господаря:

— А де ж усі твої пожитки?

— Я їх сховав там, вище, — відповів пустельник і показав пальцем на небо.

443. Самопокора

Якось пустельника запитали:

— Чому ти ніколи не бештаєш вади людські?

— Бо я їх маю сам удосталь,— відповів він.

444. Нема пожитку

Якось правитель зустрів пустельника та й каже йому:

— Чом ти ніколи не прийдеш до мене?

Пустельник йому відповідає:

— Бо в твоєму палаці я не знайду того, чого мені треба. А в мене немає нічого такого, що ти міг би забагнути собі.

445. Лихо від багатства

Мудрий пустельник говорив:

— Я не бачу ніякої втіхи в багатстві. З ним треба критися від правителя, боятися розбійників, воно викликає заздрість і неприязнь у друзів і, зрештою, породжує ненависть у сина, який прагне швидше все успадкувати по батькові.

446. Знаряддя в божих руках

Хтось казав:

— Тіло — це знаряддя гніву божого. Коли якась його частина хвора, то болить і душа.

447. Бійся і сподівайся

Пустельник навчав:

— Як хочеш зажити ласки божої, то мусиш так боятися господа, ніби ти нічого доброго в житті не зробив. Але й надія твоя хай буде така велика, ніби твоє життя — сама чеснота.

448. Вилікуй спершу себе

Інший казав:

— Наставники — лікарі людям. Пристрасті — людські хвороби. Але якщо наставники не годні вилікувати самих себе, то дарма лікувати інших.

449. Якби ж надовше...

Коли до пустельника завітало вельможне панство, він розстелив звичайнісінькі рогожі. Гості здивувалися, а він пояснив:

— Якби я думав залишатися тут повік, то розстелив би найдорожчі килими.

Цим він хотів сказати, що життя земне скороминуще.

450. Швидше додому

Ще хтось казав:

— Першою оселею людям був рай. Тепер ми прагнемо туди потрапити. А це означає, що ми не хочемо жити на чужині і воліємо швидше повернутися додому.

451. Земні багатства — у ницих

Один пустельник казав:

— Всі багатства земні — ніщо. Як придивишся, то побачиш, що водяться вони у людей ницих.

452. Припасайся і на вічність

Інший навчав:

— Припасаючись на цім світі, не забувай і про той!

453. Дві скарбниці

Пустельник побачив на цвинтарі біля могили людину і так сказав:

— Сину, ти стоїш між двох скарбниць. В одній синове людські, а в другій — їхні пристрасті.

Він натякав на землю, де лежать тіла померлих, і на небо, куди полинули їхні душі.

454. Заглядай у завтрашній день

Пустельник навчав:

— Те, чого ти не захочеш завтра, відкинь сьогодні. А те, що захочеш завтра, намагайся придбати сьогодні.

455. Тіло в усіх однакове

Пустельника, який поселився на цвинтарі, запитали:

— Хіба немає кращої оселі? Що ти тут гадаєш робити?

— Я вже роблю. Вивчаю тіла правителів та їхніх рабів. Повірте, що в будові тіла я не виявив жодної різниці.

Розділ 17. Спостереження мудреців над зовнішніми ознаками людської вдачі

456. Про волосся

М'яке волосся — ознака несміливості. Шорстке волосся — ознака сили й міці. Відомо, що у верблюда, зайця і ягняти м'яке хутро, а в лева, кабана — цупке.

Те ж саме можна сказати і про птахів.

Дуже волохатий живіт засвідчує пристрасну вдачу.

457. Ознаки мужності

Шорстке волосся, високий зріст, великий живіт, широкі плечі, дужа потилиця, м'ясисті груди, вузькі стегна, червонуваті сухі очі, довге й вузьке чоло — ознака рішучості, сильної волі, владності. Протилежні ознаки свідчать про людину безвільної й боязкої вдачі.