Станіслав Стеценко - Війни художників

Здесь есть возможность читать онлайн «Станіслав Стеценко - Війни художників» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Війни художників: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Війни художників»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника- нелегала Миколи Глущенка (у книжці — Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі — Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, — так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…

Війни художників — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Війни художників», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Старовинна німецька пісенька.

— Говорять, що повій у Німеччині відправляють до концтаборів, — зауважує Лілія, кидаючи промовистий погляд на «розпусну» баронесу. Та ігнорує сказане.

— А що тут дивного? — запитує Клейст, не зрозумівши натяку.

— Дивно те, що людину, якій нічим прогодувати рідних, відправляють до концтабору за торгівлю тілом, — говорить Гущенко.

— Ось цього не потрібно говорити, пане Гущенко! Ви не плутайте Німеччину із Францією. У Німеччині, щоб нормально існувати, жінка має безліч можливостей — отримати освіту можна безкоштовно. Не хочеш учитися — є курси. Можна стати офіціанткою або продавчинею. Нарешті, піти працювати підсобницею на будівництво — весь рейх у будівельних риштуваннях. У нас немає безробіття! Але, щоб нормально жити, треба працювати. Набагато простіше лінуватися і заробляти на життя, нічого не створюючи. Цей порок ми і лікуємо працею в концтаборах, — твердо говорить Клейст. — А в СРСР хіба не так, гер Гущенко?

— В СРСР немає проституції.

— До речі, анекдот на цю тему, — говорить Лені. — Про бабусю короля Пруссії Фрідріха Великого.

— Обережно, Лені, Фрідріх — улюбленець фюрера! — зауважує Клейст. — Вас оголосять ворогом нації, і ви таки потрапите в гестапо, а звідти у концтабір.

— Ворогом нації? Мене? Я прочитала цей анекдот у спогадах самого короля Фрідріха, — гмукнула баронеса.

— Ну, то інша справа, — проти особистих спогадів Фрідріха — улюбленця фюрера, Клейст, звісно, нічого не має.

— Так ось. Бабуся Фрідріха Великого сказала барону Тіле: «Ніколи не зрозумію, як жінка може погодитися на близькість із чоловіком за якісь матеріальні блага». «Навіть якщо ці блага вимірюються сумою у двадцять тисяч талерів?» — запитав барон. «Звичайно. Навіть якщо вони вимірюються сумою у тридцять чи п’ятдесят тисяч», — гордо відповіла королева. «А якщо мова піде про оце чудове намисто із перлів?» — запитав барон. «Ні слова більше, бароне!» — вигукнула королева, відома своєю надзвичайною любов’ю до коштовностей, до перлів — зокрема.

Розділ 51

4 травня 1940 року, 17 год. 20 хв.

Берлін

Гущенко вкотре проклинає той день, коли погодився працювати на Контору. Так, він тоді був молодий і дурний. Замість розуму в голові була романтика. Тож тепер, замість того, щоб роздивлятися вітрини чи гарненьких німкень, має оглядати чоловіків: чи ті, бува, за ним не стежать. Правда, гестапо для стеження може пристосувати і жінку. Хоча ймовірність цього, звісно, менша.

Він сидить біля вікна у ресторані «Zur letzten Instanz» і слухає, як весняний дощ барабанить у скло. Ресторан розташований неподалік від готелю на вулиці Вайзенштрасе, 14. У перекладі назва ресторану означає «До останньої інстанції». Говорять, раніше неподалік була будівля суду і тут зустрічалися прокурори, адвокати, нотаріуси. Люди загалом не бідні, але й Гущенко може собі дозволити іноді заходити в подібні місця і замовляти популярне тут пиво «Берлінер вайс» — «Берлінське біле».

Гущенко знову озирнувся навколо, але нікого підозрілого не помітив. Тоді що ж його непокоїть? За ці останні тижні — спочатку в Москві, а тепер і в Берліні, у нього з’явилося і міцнішало з кожним днем відчуття небезпеки. Ніби на нього, як на зайця, полює одразу кілька мисливців. Що у нього в активі? Невиконане завдання зустрітися з Кузелею. Легкий флірт з баронесою з її ініціативи. Складні стосунки з Лілією, яка таємно від нього зустрічається з працівником посольства, а значить — з великою долею ймовірності, шпигує за ним. Шпигує і намагається встановити близькі стосунки. До речі, за багатьма ознаками і баронеса, схоже, не проти з ним зблизитися. Що треба Лілії, він може здогадуватися. А чого хоче баронеса?

Сьогодні в ресторані готелю черговий день без м’яса, а оскільки риби теж немає, то на сніданок тільки кисляк з двома маленькими булочками. Утім, офіціант порадив йому піти в «Zur letzten Instanz». Мовляв, там завжди є все. Хоч і дорожче.

І ось він тут. Але й тут риби немає. Але є картопля з консервованими овочами. Всі продукти — для армії, для перемоги. Ну й несмачна страва війна!

Сьогодні Гущенко знову зустрічається з Клейстом, Лені та Лілією. На думку Гущенка, стосунки їхньої четвірки стають аж занадто близькими, а значить, обтяжливими. І особисто для нього, і для його місії тут, у Берліні. Він воліє мати більше часу, вільного від цієї компанії. Але, на жаль, не завжди можеш чинити, як хочеш.

Сьогодні Клейст запрошує всіх на каву і, що найдивовижніше у цьому запрошенні, на каву з цукерками. Звісно, до кави і цукерок передбачена чимала доза шнапсу. На тому, щоб була Лілія, наполіг Клейст. Гагаріна ніхто нікуди не запрошує. Але він від того небагато втрачає — вже котрий день п’є по черзі з усіма художниками — учасниками виставки.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Війни художників»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Війни художників» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Станіслав Стеценко - Чорна акула в червоній воді
Станіслав Стеценко
Станіслав Константинов - Сутінки
Станіслав Константинов
Станіслав Лем - Фіаско
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Полювання на Сетавра
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Катар
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс. Едем.
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Кіберіада
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Повернення з зірок
Станіслав Лем
libcat.ru: книга без обложки
Лем Станіслав
libcat.ru: книга без обложки
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс
Станіслав Лем
Станіслав Бондаренко - Кролики, ролики і Кондратюк
Станіслав Бондаренко
Отзывы о книге «Війни художників»

Обсуждение, отзывы о книге «Війни художників» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x