Станіслав Стеценко - Війни художників

Поряд із Гущенком, обійнявшись, зупиняється закохана парочка. Дівчина у світлій кремовій закритій сукні нижче колін, тілесного кольору тоненьких панчохах, модних туфлях на широких високих підборах і хлопець у білій льотній формі СС з аксельбантами, чорним погоном на правому плечі, чорними петлицями з двома блискавками і червоною пов’язкою зі свастикою на рукаві. «Гарна пара, — відзначає Гущенко. — Невже цей хлопець міг бомбардувати, наприклад, Варшаву?».

— О господи, що це? — запитує дівчина, вказуючи на транспаранти. — Наш фюрер тепер разом зі Сталіним? Фюрер — інтелігент й інтелектуал із цим м’ясником? Das ist schrecklich! (Це жахливо!)

— Так, люба, Німеччина й СРСР тепер разом борються проти світової буржуазії — разом ми вдвічі сильніші, — зауважує льотчик-есесівець. — Який Сталін — не так важливо, головне, що сьогодні він підтримує німецький націонал-соціалізм. Так вважає фюрер. Так має вважати кожен німець. А ти зовсім не цікавишся політикою, хіба так можна? Кожна арійка має бути в курсі міжнародної ситуації!

У його тоні відчувається осуд.

— Ні, коханий. Не цікавлюся. Я просто вірю нашому любому фюрерові.

Есесівець поцілував дівчину в губи, і вони пішли далі, не звернувши на Гущенка найменшої уваги.

Десять заповідей німецької жінки, яка обирає чоловіка

1. Пам’ятай, що ти німкеня.

2. Якщо ти генетично здорова, то не повинна залишатися незаміжньою.

3. Тримай своє тіло в чистоті.

4. Тримай у чистоті також свої розум і дух.

5. Обирай чоловіка виключно тієї ж або спорідненої нордичної крові.

6. Обираючи чоловіка, дізнайся про його предків.

7. Здоров’я, крім усього іншого — обов’язкова умова фізичної вроди.

8. Одружуйся виключно по любові.

9. Шукай не друга, а чоловіка для шлюбу.

10. Ти повинна мати якомога більше дітей.

Із програми для німецьких жінок «Мати і дитина»

Щовечора втомлений Гущенко йде абсолютно темною вулицею до станції метро. Досить рідко йому вдається не зіштовхнутися із зустрічним перехожим чи ліхтарним стовпом, або не спіткнутися об бордюр. За ліхтарик у руці будь-який берлінець ризикує потрапити у гестапо. А без світла, особливо коли місяць ховається за хмари, темрява на вулицях густа, як чорнило. Проходячи повз залізничну станцію, що на Шусендорфштрасе, Гущенко побачив, що там розвантажують величезний санітарний потяг. Черга карет «швидкої допомоги», в які переносили поранених військових, розтяглася майже на три квартали. «Чому вночі в суцільній темряві? — подумав він. І відразу здогадався. — Щоб не нервувати берлінців».

Газета НСДАП «Фьолькішер Беобахтер» («Народний оглядач»),

1 травня 1940 року

«Виховати широкі маси народу в національному дусі можна тільки на шляху підняття їхнього соціального рівня».

Адольф Гітлер

1 травня 1940 року

Берлін

Першого травня в Німеччині вихідний день — День праці. Цікаві метаморфози — вихідний, тобто день відпочинку під назвою — День праці. У СРСР назва свята, що відзначають 1 травня, логічніша — День солідарності трудящих.

Зранку радіо транслювало виступ Гітлера. Голос його то дзвенів, то зривався на хрип: «Намір союзників поставити нас на коліна запізнілою окупацією Норвегії здійснити не вдалося! Таким чином, це Першотравневе свято стало для німців Днем перемоги! Сьогодні Перше травня — свято робітників і селян, свято всього трудового народу Німеччини!»

Фюрера змінив Роберт Лей, керівник «Трудового фронту»: «Обличчя сьогоднішньої Німеччини — це щасливе обличчя німецького робітника! Не верхівка, а німецькі трударі представляють нині німецьку націю!»

Згідно з націонал-соціалістичною ідеологією, людина праці — у центрі уваги. Правда, йдеться лише про трударів арійської раси. Німці вважають, що трудящий арієць буде працювати лише до завершення перетворень Європи.

Коли Європа об’єднається, звісно, під керівництвом геносе Гітлера, трудящі арійці більше не будуть працювати. Лише керуватимуть працею унтерменшів. Такий собі комунізм, але лише для німців. Німцям та їхнім союзникам — за потребами, решті — за результатами праці! Втім, подібне облаштування світового суспільства у світлі успіхів німецької військової машини виглядає набагато реалістичніше, ніж світле майбутнє за планами Сталіна.

Загалом, як здається Гущенкові, переважна більшість німців задоволена Гітлером. Він забезпечив їх роботою і пристойною платнею. Тимчасові труднощі, вважають німці, скінчаться, коли закінчиться війна. А закінчиться вона якщо не завтра, то через рік. Потім настане «світле майбутнє» арійської раси.