Станіслав Стеценко - Війни художників

Здесь есть возможность читать онлайн «Станіслав Стеценко - Війни художників» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Війни художників: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Війни художників»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника- нелегала Миколи Глущенка (у книжці — Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі — Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, — так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…

Війни художників — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Війни художників», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Хоча, якщо війна постукає в кожну оселю, скажімо, похоронкою з фронту, можливо, тоді німці змінять свою думку про улюбленого фюрера?

Гущенко вийшов на балкон. Сотні людей йшли до майдану Темпельгоф, де мала пройти грандіозна маніфестація. Гущенко пам’ятав, що з Темпельгофу в 20-х роках до Америки відлітали величезні дирижаблі графа Цепеліна. Він і сам в юності не раз приходив подивитися і на дирижаблі, і на багатіїв, які прямували за океан. Націонал-соціалісти пристосували Темпельгоф для своїх маніфестацій.

Дирижаблі більше не відлітають звідти. Після приходу Гітлера до влади половину місць на дирижаблях резервували для робітників — передовиків націонал-соціалістичної праці, що літали за океан як туристи коштом програми «Сила через радість», яку патронував доктор Лей. Але коли дирижабль «Гінденбург» вибухнув і згорів в американському Лейкхерсті, Гітлер заборонив експлуатацію і виготовлення дирижаблів на території Німеччини.

* * *

«Хай живе націонал-соціалістичний робітничий рух!

Хай живе трудове селянство! Хай живе Німеччина!»

Із закликів фюрера німецького народу Адольфа Гітлера

до Дня праці — 1 травня

1 травня 1940 року, 16 год. 45 хв.

Берлін, Будинок прийомів Імперського міністерства

іноземних справ

На честь свята радянська делегація запрошена на прийом до Будинку прийомів Імперського міністерства іноземних справ. Правда, перед запрошеними чомусь мав виступити не Ріббентроп, а доктор Геббельс. Гущенко, Гагарін і Лілія ледь протиснулися між рядами «опелів», «мерседесів» і «хорхів»; під колючими очима охоронців за запрошеннями, які учора їм передав Шютте, пройшли в хол. Запрошеннями були гарні листівки із зображенням робітника і робітниці з натхненними обличчями, які тримають великий червоний стяг зі свастикою.

— Чесно кажучи, мене нудить від усіх цих офіційних заходів, — сказав Гущенко, ховаючи в кишеню програмку, котру на вході роздавали всім охочим. — Мабуть, за психотипом я все ж не чиновник.

— Але ми саме для цього сюди приїхали, — стенула округлими плечима Лілія. Сьогодні вона у сукні з глибоким декольте.

«Таке враження, що у товаришки Гофман декольте щодня стає глибшим, а сукні коротшими, — подумки відзначає Гущенко. — Сьогоднішня сукня — рекордсмен з глибини декольте і оголеності колін. Будьте обережним, геносе Гущенко».

— Можна ігнорувати це все, але як тоді гаяти час? — запитує Лілія, сидіння в номері готелю явно не входить у перелік запланованого нею дозвілля у Берліні.

— Можна, наприклад, піти у якесь кафе і випити кави, — пропонує, як варіант, Гущенко. — Потім кави зі шнапсом, потім шнапсу. Потім кави…

— А який у цьому сенс? — раптом уставив зауваження Гагарін. — Розбавляти шнапс кавою. Ось я б із задоволенням сьогодні випив пляшечку шнапсу з товаришкою Гофман. Краще тет-а-тет, навіть без кави. Так би мовити, розбавив би шнапс спілкуванням із дамою. Оце б мало сенс, а так сенсу немає.

Лілія зміряла Гагаріна зневажливим поглядом:

— А я б із задоволенням послала до дідька товариша Гагаріна, що тепер і роблю! Зараз саме це має для мене глибокий сенс. Так що, Гагарін, будете пити шнапс без мене. І йдіть до дідька!

— А який сенс у житті взагалі? Урешті-решт, усе закінчується могильною плитою на Ваганьківському цвинтарі, — зауважив Гущенко. Він не хоче, аби сварка двох його колег розгорілася на повну силу. — Не варто шукати сенсу, де його апріорі немає. Треба жити тим, що маєш. Тут і зараз. Ось на цьому заході у німчури непогана кава. Судячи із запаху, не ерзац. Треба негайно в цьому переконатись.

Вони беруть по крихітній чашці кави з таці в офіціанта, що зупинився поряд.

— Гарна кава, — Гущенко відсьорбує ковток. — Незважаючи на те, що німці воюють. Хоча, що тут дивного? Вони ж і досі дружать з Бразилією й Аргентиною. У Москві таку каву важко знайти.

— А в Парижі? — запитує Лілія, кидаючи пристрасний погляд у бік Гущенка.

— У Парижі? — встряє й собі в розмову Гагарін, питально подивившись на Гущенка. — Товаришу Гущенко, ви хіба були в Парижі?

— Так яка ж кава в Парижі? — повторює Лілія.

Гущенко пропустив запитання про Париж повз вуха. Його турбує, що Гагарін, з неприхованою цікавістю спостерігає, як офіціанти у білих сорочках та чорних брюках, а офіціантки у білих блузках і чорних спідничках розносять бокали з білим вином і бутерброди з червоною рибою. Схоже, цією нечуваною розкішшю доктор Геббельс вирішив уразити чиновників і дипломатів, яких усе більше з’являлось у холі. Гущенка турбує те, що Гагарін може хильнути зайвого й осоромити їх, адже офіційний прийом — це не вечеря в готельному ресторані. І, раптом що, відповідати доведеться йому, Гущенкові. Та, врешті-решт, він вирішує, що білим вином Гагаріну впитися буде складно.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Війни художників»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Війни художників» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Станіслав Стеценко - Чорна акула в червоній воді
Станіслав Стеценко
Станіслав Константинов - Сутінки
Станіслав Константинов
Станіслав Лем - Фіаско
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Полювання на Сетавра
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Катар
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс. Едем.
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Кіберіада
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Повернення з зірок
Станіслав Лем
libcat.ru: книга без обложки
Лем Станіслав
libcat.ru: книга без обложки
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс
Станіслав Лем
Станіслав Бондаренко - Кролики, ролики і Кондратюк
Станіслав Бондаренко
Отзывы о книге «Війни художників»

Обсуждение, отзывы о книге «Війни художників» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.