Тільки за цих умов Antares із російськими двигунами й досі літає, і, сподіваюся, злетить і тепер.
— Наземний контроль, Сі-Ті, перехід LV3 завершив, трастери відключені, Delta-V +0,45, inclination 51,7, R — Bar nominal. Канали відкрили.
— Координація, Г’юстон, перехід LV3 прийняли, Delta-V +0,45, R — Bar nominal, трастери відключені, підтверджую!
— ЦУП Даллес, Сі-Ті, Г’юстон, дані бачимо, канали відкриті!
— ISS—55 , Тінґл підтверджую, підхідну траєкторію зайняли, канали відкриті!
— Будемо піднімати станцію, Девіде?
— Будемо піднімати, Г’юстон!
— Ти впораєшся, Дейве. C2 V2 крута штука!
Прогрес не стоїть на місці. У нашому випадку він навіть не біжить, а стрімко мчить, як молодий скакун монгольським степом. Ще недавно прийом та передача контролю за кораблями, які підходять до МКС (ISS) , були страшенно геморойною справою.
Досі ми з Франческою перебирали контроль для того, щоб підняти корабель із низької орбіти до орбітального коридору ISS . Для цього ми здійснювали маневри двигунами корабля, так звані «DV» (Delta Velocity Burns) , піднімаючи Cygnus на висоту 400 кілометрів, на підхід до точки «Go/No-Go for Joint-Ops», тобто до точки, де екіпаж ISS мусить вирішити, стикувати корабель до станції чи ні. Після цього ми звітували, передавали контроль Г’юстону і закривали сесію.
Причому сам екіпаж МКС (ISS) у цьому участі взагалі не брав, обмежуючись коментарями типу: «Бачимо корабель на підході» або «Не бачимо корабля на підході». Далі астронавти керували винятково маніпулятором Canadarm2 , за допомогою якого захоплювали й пристиковували до станції кораблі (Cygnus та Dragon) .
Тепер ситуація докорінно змінилася завдяки системі Common Communications for Visiting Vehicles , або C2 V2 . Ця принципово нова система зв’язку дозволяє через відкриті сесії комунікувати з кораблем звідки завгодно — з Г’юстона, з ЦУП Orbital ATK у Вірджинії і навіть із самої ISS . Раніше станція була позбавлена такої можливості, розраховуючи тільки на наземні служби контролю. Тепер же завдяки C2 V2 , керувати й слідкувати за кораблями стало значно простіше. Не вдаючись до нудних подробиць, зауважу тільки, що цю нову систему комунікації та контролю було спеціально запроваджено, щоб нею користувались екіпажі пілотованих капсул Dragon та Starliner CST—100 .
А ми перші її випробували.
Досі в нас півроку йшли постійні тренінги. Алгоритми та схеми весь час змінювалися, ми викидали одні конспекти й заводили інші, аж поки нарешті вималювалася фінальна схема підходу.
Хоча півроку тренінгів — доволі мало, але нам нова система здалася доволі зручною, зокрема для екіпажу. Тепер, нарешті, Дейв сам зможе увімкнути двигуни Cygnus і підштовхнути ISS трохи вперед, піднявши траєкторію. Без цієї процедури станція рано чи пізно втрачатиме орбіту і під впливом тяжіння впаде на Землю.
Наша ж гордість полягає в тому, що вперше за сім років після закриття програми Shuttle коригуватиме орбіту МКС (ISS) американський корабель. Досі такі маневри виконували російські «Прогреси».
Ми завершили комплекс маневрів, вирівняли корабель «прямо», тобто носом уперед, а соплами назад, і передали контроль Г’юстону. Але наприкінці ми попередили: «канали відкриті». Це означає, що будь-хто з авторизованих точок може в будь-яку мить перебрати контроль на себе.
Космос стає дедалі ближчий.
Зранку на мене вже чекали.
— О! Письменник вернувся! Письменник! — із КПП вилетів сержант Маковскі. — Погляньте, він вернувся! Доброго ранку, письменнику! [79] Це був перший день після презентації книжки «Франческа. Повелителька траєкторій» (Видавництво Старого Лева), що відбулася на Книжковому Арсеналі у Києві.
— Привіт, Льолєку! Звісно, що я вернувся! Де б я дівся?!
— А хто тебе знає. Ми тут стежили за твоїм Фейсбуком, ні хріна, звісно, не розуміли, але автоматичний переклад трохи допоміг. А головне — фотки!
— О боже, автопереклад! Присягаюсь, я не писав і сотої частки з того, про що ви прочитали через автоперекладач!
— Не переживай, містере Письменнику, нашу репутацію важко зіпсувати!
— Не називай мене так! Я не письменник!
— Книжку написав? Значить, письменник. Як долетів?
— Долетів добре. А у ва…
— Джорджіо! Ти вернувся! О, Dio mio! Яка ж я рада тебе бачити!
— Франческо, господи! Та де б я дівся?!
— Хто тебе знає. Натовп фанатів, інтерв’ю, увага преси, ми всі за тобою слідкували! Багато хто заради цього покидає звичне життя. А ти ж тепер письменник!
Читать дальше