Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського житона

— Я нічого такого не казав! — обурився Льолєк, та було вже пізно.

— Ага, не казав, не казав! Я пам’ятаю, як ти витріщався на Сариних подружок, коли вони її забирали з бази на вечірку. Отелло знайшовся, теж мені! Словом, якщо захочеш зрозуміти Сару і захочеш, щоб вона тебе зрозуміла, іди й сам танцюй!

Через кілька днів до нас знову завітала Сара. Вигляд у неї був уже не такий стурбований, як попереднього разу.

— Ну що там?! — негайно причепилася до подруги Франческа. — Льолєк уже заспокоївся? Чи в нього й надалі вогонь із дупи йде?!

— Та ні, вже краще! — Сара всміхнулася. — Я його подрузі віддала!

Франческа впустила недочищений апельсин на підлогу. Плід весело покотився мені під ноги.

— Тобто?!

— Тобто Маковскі попросився навчити його танцювати, — сказала МакКарті, хитро всміхаючись. — Ну я й довірила цю відповідальну справу Домінік!

Домінік — Сарина подруга з часів балетного минулого — ефектна чорнява й тоненька латиноамериканка.

— Ну і як? — до Франчески нарешті повернулася мова.

— Тепер він бурчить набагато менше! — засміялася МакКарті. — Поки ми з Робіном шліфуємо номер, Маковскі зажимається із Домінік.

Я жваво уявив цю парочку — Льолєка в балетному трико і маєчці в облипочку і Домінік у хітоні, яка грайливо сміється і тримає його за плечі. Клянусь, я би дорого заплатив, щоб побачити таке шоу!

— І як? — видихнула Трейсі. — Домінік красуня, справжня венесуелка! Гаряча, мов вулкан! Ти сама не ревнуєш?

— Чого це? — геть як Франческа, підняла брову Сара. — Це ж тільки танці!

— Ну, не знаю, я б свого хлопця не підпустила до такої кралечки, як Домінік! — знизала плечима Трейсі.

— От приблизно так і Маковскі думав про Робіна, а я із ним тільки танцюю. Він мій партнер по танцях і добрий друг, — сказала Сара.

Трейсі подивилася на неї, як на Санта-Клауса, що липневого спекотного дня прийшов на пляж.

— Саро, біля красивої жінки чоловіки думають не головою, а…

— Трейсі, по-перше, я сподіваюся, що Маковскі все-таки думає головою, а по-друге, я не аж така невпевнена в собі, щоб боятися, що він мене кине заради Домінік. Ми одна одну знаємо не один рік, і я їй довіряю. До того ж у Домінік є своя голова на плечах, якщо раптом у Льолєка її на той момент на в’язах не знайдеться.

— Тобто ти за свого хлопця не будеш боротися?

— Боротися? — Сара голосно засміялась. — Трейсі, дорогенька, я схожа на армрестлерку? Ото вже точно я не дбатиму, щоб хлопець від мене не чкурнув до іншої! Знаєш, життя коротке, і марнувати його на дурню я не збираюся. На світі повно дівчат у сто разів за мене красивіших — то що, я повинна тепер переживати, що Маковскі піде від мене до якоїсь красуні? Покинути через це балет? Дзуськи! Я не проти, щоб він танцював із Домінік — принаймні зрозуміє, що таке танці і хто такий партнер.

Коли я на перерві знову зайшов до Маковскі на КПП, Льолєк сидів за ком’пютером і передивлявся відео. Це був посібник із сальси.

— Ну, як там танці?

— Чудово!

— Подобається тобі Домінік? Скажи, гарненька?

— Та до чого тут Домінік взагалі? Вона хороша партнерка, і з її допомогою я відкрив, що я, виявляється, вмію танцювати!

— Сальса — чудова штука. Вуличні танці без правил.

— Дякую, старий, що порадив.

— Ти спитав — я й порадив. А Робін? І далі ревнуєш?

— Та який там Робін?! — відмахнувся Льолєк, показуючи на екран. — Диви, не можу ось зрозуміти, як він її так викрутив?

Отже, всього за кілька годин із майданчика LP—0 A Середньоатлантичного регіонального космопорту ( MARS ), що в південній частині космодрому Воллопс у Вірджинії, стартує Antares 230 із космічною вантажівкою Cygnus на борту.

Цього разу космічний корабель Cygnus OA—9 E у рамках місії CRS має доставити на орбіту 7386 фунтів (3350 кілограмів) корисного вантажу, серед якого більшу частину займають матеріали й обладнання для наукових досліджень та обладнання для МКС (1021 кілограм і 1191 кілограм відповідно). Ну і 811 кілограмів продуктів та особистих речей екіпажу (непоганий такий шопінг).

І це не просто «посилочка», як ми її в НАСА між собою звемо. Цей корабель називається «S.S. J. R. Thompson» — на честь п’ятого директора Центру космічних польотів імені Джорджа Маршалла Джеймса Томпсона.

Для того, хто цікавиться ракетою, то так, це старий добрий Antares 230 , на якому цього разу в першому ступені встановлено російський двигун РД-181, куплений ще тисячу років тому.

Після сумного випадку 28 жовтня 2014 року, коли через несправність турбонасосного агрегата ракета з кузнєцовськими двигунами вибухнула на висоті 150 метрів, концерн Orbital ATK уклав угоду з українським КБ «Південне», яке віднині розробляє для Antares місткості для пального, баки високого тиску, клапани, датчики, систему подачі пального та інше обладнання, пов’язане з паливною системою. Тобто весь перший ступінь, окрім самого двигуна.