Максим Беспалов - Ліхіе дев'яності. Кузня кадрів Дніпропетровськ

Преса вже нульових років (Рахманов помер у 2003-му) зібрала величезну кількість історій, як атлет допомагав незнайомим людям: хворим, спортсменам, ветеранам та інвалідам, малозабезпеченим і навіть просто випадковим людям. Є, наприклад, кілька згадок, як Султан Рахманов просто зупинявся на машині поруч із дворовими хлопцями, запрошував їх покататися, віз у центр міста, годував, поїв, розповідав про активне, спортивне життя та через кілька годин повертав назад. Для хлопчаків в голодні перші роки дев’яностих така маленька мандрівка була справжньою пригодою.

Ролер-клуб «Панорама»

У 1997 році наймоднішим видом спорту в Дніпропетровську були роликові ковзани, почасти завдяки відкриттю першого в місті ролер-клубу. Він був побудований в стінах незадовго померлого кінотеатру «Панорама» через дорогу від парку Глоби.

Традиція активного дозвілля в Дніпропетровську дев’яностих була майже відсутня, тому поява в місті сучасного спортивно-розважального центру стала історичною подією, підтримувана потужною рекламною кампанією. Так, на телебаченні постійно з’являлися сюжети про клуб, і сертифікати на його відвідання стали найпопулярнішим подарунком серед дніпропетровців.

Потім на його місці виник клуб любителів боулінгу.

Трамваї та тролейбуси ПМЗ

За радянських часів Південмаш, окрім ракет, випускав відомі на всю країну трактори. У дев’яностих, коли економіка пострадянських держав переживала глибоку кризу обсяги виробництва, властиво, сильно впали. Зате почалися експерименти зі створення міського транспорту. Першими на конвеєр ПМЗ потрапили тролейбуси «Т1» та «Т2». Понад тисячу машин вийшли на дороги Дніпропетровська, а також інших українських, російських та молдавських міст.

Україна в той час не могла собі дозволити закуповувати транспортні засоби за кордоном, а тому було прийнято рішення налагодити їхнє виробництво всередині держави. У 1994 році Південмаш створив спільне підприємство разом з компанією «Татра» і почав створення трамваїв за чеською ліцензією. Утім перші екземпляри потрапили у Київ. Мешканці Дніпропетровська роздивлялися в газетах фотографії футуристичного транспорту та не могли повірити, що таке диво можуть створювати власні спеціалісти.

Перші дніпропетровські трамваї з’явилися на вулицях лише наприкінці 1996 року, що викликало неабиякий ажіотаж у містян. Обтічні форми нових транспортних засобів начебто були свідченням, що криза минула, що майбутнє — прекрасне, майбутнє, про яке ми так мріяли, уже настало.

Трамвай через Кайдацький міст

Ще один інфраструктурний об’єкт, реалізацію якого пов’язують із діяльністю Павла Лазаренка. Лінія швидкісного трамвая від залізничного вокзалу на віддалений житловий масив Лівобережний мала стати додатком до запущеної в 1995 році підземки.

Лінію зробили у 1996 році. Для цього побудувати цілу вулицю — Кайдацький шлях, яка поєднала проспект Свободи та введений в експлуатацію ще в 1982 Кайдацький міст. Хоча на лівому та частково на правому березі трамвайну лінію відділили від проїжджої частини, проте у багатьох інших місцях це виявилося неможливим, що разом із браком фінансування й поховало ідею швидкісного трамвая.

ФК «Дніпро»

Звісно, золота епоха футбольного клубу «Дніпро» відбулася у вісімдесятих роках, коли команда двічі ставала Чемпіоном СРСР, двічі срібним призером, двічі — бронзовим, володарем Кубка та Суперкубка СРСР. «Дніпро» два рази пробивався у чвертьфінал Кубка Чемпіонів, змушений через «закритий» статус Дніпропетровська грати в Кривому Розі.

Розпад Радянського Союзу призвів також до появи п’ятнадцяти незалежних чемпіонатів нових держав, що утворилися на уламках імперії. Звісно, рівень цих першостей у самостійне десятиліття був наднизький. Першим чемпіоном держави в 1992 році стала сімферопольська «Таврія». «Дніпро» міг стали другим. За результатами сезону 1992/1993 він набрав однакову кількість очок з київським «Динамо». У радянському Чемпіонаті в такому разі грали «золотий матч», але в українському регламенті це не було передбачено. Тому футбольні органи вирішили орієнтуватися на додаткові показники. У результаті за кращою сумою забитих та пропущених протягом сезону голів чемпіонами України з футболу в 1993 році стали кияни. Це спричинило великий скандал у спортивній спільноті, особливо образилися вболівальники з Дніпропетровська, що, утім, ні до чого не призвело. Почалася епоха «Динамо», епоха Суркісів.