Максим Беспалов - Ліхіе дев'яності. Кузня кадрів Дніпропетровськ

Сам Лазаренко в інтерв’ю розповідав, що майже зразу після призначення земляка на найвищу посаду в Уряді Кучма почав перешкоджати його роботі: він спрямував проти прем’єра адміністративний ресурс, засоби масової інформації та інших політиків.

Зрештою, ЗМІ виділило йому немало уваги: безперестанку розкручували реальні та вигадані невдачі прем’єр-міністра, небезпідставно звинувачували в корупції, нецільовому використанні коштів, зв’язках із бандитським світом, професійній безпорадності тощо.

Другого липня 1997 року Верховна Рада України проголосувала про зняття Павла Лазаренка з посади голови Уряду. Колишній прем’єр, який лише півтора роки тому був наближеною до президента людиною, оголосив про свій перехід в опозицію до режиму Кучми, а на його місце в Кабміні прийшов давній конкурент за хлібні посади, колишній міський голова Дніпропетровська Валерій Пустовойтенко.

Далі стратегічним політичним рішенням Лазаренка було очолити засновану 1993 року дніпропетровським бізнесменом Олександром Турчиновим партію «Громада». На парламентських виборах 1998-го вона провела у Верховну Раду двадцять чотири депутати. Заступником лідера партії тоді стала майбутня зірка української політики Юлія Тимошенко.

Як я вже розповідав у розділі «Кузня кадрів», у дев’яностих роках Юлію Тимошенко вважали, по-перше, коханкою, а, по-друге, аватаром Лазаренка, за допомогою якої він керував власним бізнесом. У середині десятиліття назва «Єдині енергетичні системи України» гриміла країною. Це була компанія, яка майже монополізувала постачання іноземного газу в державу. Успіх підприємства напряму пов’язували з діяльністю прем’єр-міністра.

Через конкуренцію на газовому ринку почався перший відкритий конфлікт між дніпропетровським та донецьким політично-економічними кланами. Тандем Лазаренко-Тимошенко протистояв групі Євгена Щербаня, найбільшого бізнесмена на Донбасі, нардепа і лідера Ліберальної партії України. За однією з версій, саме їхні чвари стали причиною вбивства Щербаня в Донецькому аеропорту третього листопада 1996 року. У 2011-2013 роках цей епізод навіть намагалися долучити до справи Юлії Тимошенко.

Справу Щербаня намагався шити Лазаренкові й Леонід Кучма. У 1997-1999 роках, після того як дніпропетровський клан розпався на два конкуруючих угруповання, президент уголос заявляв, що це колишній прем’єр замовив Євгена Щербаня. Коли Лазаренка арештували в США, тамтешнє правосуддя провело розслідування і не виявило жодних доказів таких звинувачень, однак оприявнило корупцію та відмивання грошей. Виявилося, що колишній голова Уряду не чистий на руку, має банківський рахунок в Антигуа і Барбуда, через який виводив із України державні гроші. Слова «корупція» та «Лазаренко» у той час стали в Україні майже синонімами.

Низка антикорупційних розслідувань призвела до того, що Верховна Рада за запитом Генеральної Прокуратури 17 лютого 1999 (рік президентських виборів) позбавила Лазаренка депутатської недоторканності. Утім, спізнилися на два дні — Павло Лазаренко вже покинув територію країни.

За два з половиною місяці до того, другого грудня 1998 року Лазаренко мав серйозні проблеми, намагаючись потрапити на територію Швейцарії. На кордоні він пред’явив не український, а панамський паспорт, чим привернув до себе увагу офіцера. Виявилось, що в Швейцарії уже точать зуб на корупціонера, підозрюючи його у відмиванні грошей через місцеві банки. Вісімнадцятого грудня після низки допитів його відпустили під заставу в чотири мільйони швейцарських франків із зобов’язанням повернутися в країну в березні 1999 року. Лазаренко прилетів в Україну, але і там під ним горіла земля.

Колишній прем’єр вирішив шукати порятунку в Сполучених Штатах Америки. Після прильоту він звернувся з проханням надати йому політичний притулок, але був арештований за підозрами у здирництві, відмиванні грошей і шахрайстві. З часом звинувачення нагромаджувалися. У 2006 році Каліфорнійський суд признав Лазаренко винним у фінансових зловживаннях і призначив йому дев’ять років тюремного ув’язнення, проте до в’язниці корупціонер потрапив тільки 2008-го, коли вичерпав усі можливості апеляцій. Весь цей час він провів під домашнім арештом у своєму розкішному маєтку, який раніше належав комікові Едді Мерфі.

Навіть опинившись у нелегкому становищі в США, Павло Лазаренко й далі серйозно впливав на фінансове та політичне життя України в цілому та Дніпропетровської області зокрема. Партія «Громада» вела роботу у Верховній Раді і тоді здавалося, що «хазяїн області» скоро повернеться, мало хто вірив, що він не викрутиться, тим паче, у Сполучених Штатах до Кучми в той час уже ставилися вкрай погано.