Максим Беспалов - Ліхіе дев'яності. Кузня кадрів Дніпропетровськ

Звісно, ларьки нікуди не поділися й до наших днів. У тому ж Дніпропетровську і в 2016 році можна нарахувати кілька тисяч кіосків або, як їх зараз називають, «малих архітектурних форм». Але нині їх значимість у місті тяжіє до нуля, обсяги, порівняно з супермаркетами та великими торговельними центрами, зовсім мізерні. А в дев’яності ларьок був королем торговельної справи. Нині це може звучати як небилиця, але в перші роки незалежності можна було навіть побачити на місцевому телебаченні рекламу, що закликала отоварюватися у кіосках.

У різних частинах Дніпропетровська виростали ларькові містечка. Наприклад, кіоски в кілька рядів ялинкою вишикувалися на площі перед центральним залізничним вокзалом, зайнявши більшу частину теперішнього паркувального майданчика. Зараз від тих масштабів та різноманіття майже нічого не залишилося. Лише поодинокі об’єкти догнивають, покинуті десь на вулицях. Єдиним прикладом «типового архітектурного середовища» дев’яностих років, який зберігся в місті і далі виконує свою первісну функцію, можна назвати масив однотипних кіосків на розі центрального проспекту та вулиці Вознесенської (колишня вулиця Леніна).

Окремо слід розповісти про дніпропетровський торговельний феномен, який проіснував у місті протягом більшої частини дев’яностих. Його автором є молодий бізнесмен Геннадій Балашов, нині скандаліст, авантюрист, лідер партії «5.10».

Згідно з його офіційною біографією, Балашов ще наприкінці вісімдесятих років був одним із перших легальних бізнесменів міста. У 1991 році він заснував компанію «Москва». Ця фірма взяла в оренду підземні переходи в різних районах, вичистила їх, відремонтувала та перетворила на перші міські торговельні центри.

Там, де раніше було брудно, темно та страшно, де грабували та ґвалтували, з’явилися тисячі торгових точок. Один із переходів взагалі перетворився на центр торгівлі прикрасами та ювелірними виробами. І це у привокзальному районі — нагорі волоцюги та кримінальний елемент, а під землею царство коштовних виробів, золота та срібла.

Магазини отримали назву «Москва», «Нова Москва», «Золотий базар». Такий неймінг Балашов пояснював специфікою мислення радянської людини. Багато десятиліть люди з усієї імперії їздили на закупи до Москви — тільки там можна було придбати весь спектр дефіцитних товарів: ковбаси, сири, одяг і взуття, електроніка, меблі. Навіть після розпаду СРСР люди з нових республік і далі штурмували колишню столицю — там речі були все ж дешевші. На цій різниці в цінах заробили стартовий капітал перші дніпропетровські комерсанти, зокрема власник «Москви». Подейкують, що навіть Ігор Коломойський починав власну справу, їздячи в Москву за комп’ютерами та продаючи їх місцевим бізнесменам.

Балашов вирішив зробити назву міста брендом. Відтепер не потрібно було їхати в Москву, щоб отримати якісні товари — усе це продавалося в підземних торгівельних центрах Дніпропетровська. Ба більше, бізнесмен активно розкручував всій бізнес за межами міста та регіону. Наприклад, я бачив рекламу магазинів «Москва» та «Нова Москва» в газетах Запорізької області. І люди їхали. Поїздами, автобусами, автомобілями, річковим транспортом вони діставалися до Дніпропетровська, щоб пройтися по магазинчиках у підземних переходах.

Багато містян навідувалося туди, щоб просто подивитися на товари. Наприклад, ми з друзями зависали в «Москві» біля точки з продажем ігрових приставок і картриджів для них. Ціни на товар були божевільні, вищі за ринкові, проте дивитися на мрію було захопливо. Люди приїжджали в торговельні центри на вихідних, нехтуючи походами в кіно, театр або на дитячий майданчик — іноземні товари в магазинах здавалися цікавішими.

Хоча це були не магазини, а, радше, облагороджені ларьки в критій галереї. Ширяться легенди, ніби в тих балашовських переходах були також дитячі куточки, зоо-зони та екзотичні дерева у вазонах, але моя пам’ять того не зберегла, а достовірних свідчень знайти не вдалося.

Згодом компанія «Москва» побудувала на житловому масиві Сонячний власний автосалон. Будівля, прикрашена скляними пірамідами на даху, стала архітектурним прозрінням для мешканців Дніпропетровська. Люди спеціально приїздили туди, щоб подивитися на небачені раніше форми та матеріали. Поруч із автосалоном зусиллями Балашова реконструювали та доповнили футуристичний радянський дитячий майданчик. Туди також притягли старий річковий катер, у якому облаштували павільйон для безкоштовних сеансів з американськими мультфільмами.