Гарольд Роббинс - Пірат

— Саміре,— прошепотіла вона.— Вибач.

— Немає чого вибачатися,— сказав він лагідно, віддаючи їй до рук дитя.— Аллах зглянувся на наші молитви. У нас — син.

Вона довго дивилася на дитину, потім повернулася лицем до нього. В її очах блищали сльози.

— Мені наснився страшнючий сон,— промовила вона півголосом.— Мені наснилося, що немовля померло.

— То був сон, Набіло,— сказав він.— Лише сон.

Набіла глянула на дитя, її пальці відгорнули біле простирадло з лиця дитини.

— Який красень,— сказала вона. Потім на її обличчі відбився стурбований вираз. Вона глянула на чоловіка.— Саміре! — вигукнула вона.— У нашого сина голубі очі!

Він голосно засміявся.

— Жінко, жінко,— мовив він.— Коли ти навчишся? У всіх новонароджених дітей очі голубі.

Та Аллах дійсно сотворив чудо. Бо Бейдр Самір Аль Фей виріс з темними, майже фіолетовими, синіми очима, кольору неба над нічною пустелею.

Гострий як голка струмінь душу, що бив по тім'ю, заглушив ревіння чотирьох потужних реактивних двигунів. Стінки вузької душової кабінки стали затуманюватися від пари. Він почав швидко розтирати мило в запашну піну, яка покрила все тіло, а потім змив її і різко перемкнув воду з гарячої на льодяну. Після цього вимкнув воду і вийшов з душової кабінки.

Як звикле, на нього вже чекав Джабір, через його руку висіли важкий купальний халат та пухнасті рушники. Він обгорнув тіло хазяїна рушниками.

— Добрий вечір, хазяїне,— лагідно мовив він по-арабському.

— Добрий вечір, друже,— відповів Бейдр, завзято витираючись.— Котра година?

Джабір зиркнув на випуклого годинника фірми «Сейко», із неіржавіючої сталі — подарунок хазяїна.

— За паризьким часом зараз дев'ятнадцять годин п'ятнадцять хвилин,— проказав він гордо.— Чи хазяїн трохи відпочив за цей час?

— Так, дякую,— сказав Бейдр, кидаючи рушники і пірнаючи в халат, який Джабір тримав напоготові.— Де ми знаходимося?

— Над Ла-Маншем,— відповів Джабір.— Капітан просив переказати вам, що ми будемо в Ніцці о двадцятій годині сорок хвилин.

— Добре,— кинув Бейдр.

Коли Бейдр проходив до своєї кабіни, Джабір притримував двері маленької ванної кімнати прочиненими. Хоча головний салон був великий і займав майже одну третину інтер'єру «Боїнга-707», повітря було затхле, в ньому витав їдкий сморід гашишу та амінітрату.

Якусь мить Бейдр мовчав. Він не звертав уваги на сморід, доки користався цим зіллям, та опісля від нього нудило.

— Тут смердить,— сказав він.— Дуже прикро, що ми не можемо відчинити вікно та провітрити приміщення. Бо на висоті тридцять тисяч футів це може створити проблеми.

Джабір не засміявся.

— Так, пане.— Він пройшовся по салону, швидко відкриваючи всі протяги, потім узяв ароматизований аерозольний розпилювач і побризкав ним по салону. Після підійшов до Бейдра.— Чи хазяїн уже вирішив, який гарнітур одягнути?

— Ще ні,— відповів Бейдр. Він окинув зором величезне, королівського розміру ліжко, що займало майже половину салону.

Там, обійнявши одна одну, лежали дві дівчини, їхні голі тіла відсвічувалися в м'якому золотавому світлі салону. Для світу вони не існували. В пам'яті Бейдра вимальовувалося все те, що відбувалося кілька годин перед цим, так ясно, ніби це було зараз.

Він стояв біля ліжка і спостерігав, як вони любилися. Їхні голови були між ногами одна одної, їхні роти та язики затято пожирали одна одну, як раптом вони стали перекочуватися одна через одну, і перед ним, ніби близнюки, засяяли два півмісяці білих сідниць. Він відчув, як по всьому тілу прокотилася хвиля збудження, і, глянувши вниз, побачив, що пеніс у нього піднявся, став твердим і запульсував. Швидким рухом він згріб зі столу ампули з аміноїдами, став над дівчиною навколішках і націлив свій пеніс в отвір її ануса. Його сильна рука ковзнула під живіт дівчини і притиснула її. Він просунув руку далі, досяг лобка. Язик іншої дівчини, що облизувала клітор, ковзнув по його пучках. Він немилосердно смиконув її на себе і потужним поштовхом глибоко встромився в її анус.

Від неочікуваного втручання дівчина на мить застигла, потім роззявила рота, щоб заверещати. Тільки вона почала втягувати в легені повітря, як він розламав перед її обличчям дві ампули. Секундою пізніше він розчавив ампулу з аміноїдами для себе і вибухнув оргазмом, який, здавалося, ніколи не закінчиться. Кімната навкруг нього завирувала, і він пірнув у темінь. Його наступними свідомими діями були пробудження і похід у душ.