Гарольд Роббинс - Пірат

— Ви що, боягузи? — заверещала на них Лейла. — Боїтеся випробувати свою чоловічу силу на цій повії?

Солдати не озиралися. Один за одним вони виходили з хатини. Тепер на неї дивився тільки один Ясфір. Потім і він повернувся, пішов до столу і сів. Тремтячими пальцями він підніс до уст склянку з вином і одним ковтком осушив її.

Лейла враз відпустила її зап'ястя і звелася на ноги. Вона зиркнула на двох чоловіків, що сиділи за столом, потім пішла в дальній куток кімнати. Вона плюхнулася на стілець, поруч з магнітофоном, і мовчки сиділа, не дивлячись ні на кого.

Вперше звівся з місця Рамадан. Він опустився на коліна поруч з Джорданою і, просунувши їй під плечі руку, обережно звів її на ноги.

Даремно вона намагалася прикрити себе своєю розідраною сукнею. Він підвів її до дверей, узяв шинелю, що висіла на стіні, і накинув їй на плечі. Він відчинив двері і гукнув до вояків надворі:

— Проведіть мадам Аль Фей до її хатини.

— Дякую,— прошепотіла вона.

Він не відповів.

— Для нас надії немає? — спитала вона.

Хоча він і не проронив ні слова, ледь помітна зміна виразу його очей дала їй відповідь.

Вона глянула йому в вічі.

— Мені все одно, що ви зі мною зробите. Та мої діти. Прошу вас, не дайте їм загинути.

— Я простий собі солдат, який мусить виконувати дані йому накази,— сказав він не без співчуття. — Та я зроблю все, що в моїй змозі.

Вона ще раз подивилася йому у вічі, кивнула і відвернулася. Вона чулася слабкою і злегка спотикалася. Один з вояків взяв її за лікоть, щоб підтримати її. Надзвичайно дивно, але по мірі наближення до хатини вона відчувала, як повертаються до неї сили.

Надія таки була. Можливо, слабенька. Та все ж була.

Хамід опустив бінокль нічного бачення. З цього дерева зовсім близько від табору йому вдалося визначити, в якій хатці тримають жінок. Чоловіки мають бути в хатці, що поряд. Нечутно він зіслизнув по стовбуру на землю.

Бен Езра глянув на нього.

— Ну?

— Я визначив хатини, в яких тримають бранців. Вони посеред табору. Щоб дістатися до них, доведеться пройти повз усі інші хатини. В першій — тримають чоловіків, а в другій — жінок. Біля кожної хатини є по два вартових спереду і по два — ззаду. Командирська хатина — це ота велика, зразу біля входу. Зараз перед нею стоять три джипи.

— Скільки, по-твоєму, у них людей?

Хамід став швидко підраховувати. На стінах установлено дванадцять кулеметів, біля кожного завжди вартують по два чоловіки. Якщо кожен чоловік вартує дванадцять годин, то це вже набереться сорок вісім чоловік. Вісім чоловік біля будок в'язнів. Плюс ще ті, яких він не бачив.

— Дев'яносто, може, сто.

Бен Езра задумливо похитав головою. Для приступу у нього набереться щонайбільше вісімнадцять чоловік. Йому довелося залишити двох позаду, щоб стерегти злітно-посадкову смугу, яку вони захопили десь з годину тому. Там було сім вояків «Братства». Зараз усі вони мертві. Єменці попросили дозволу захопити смугу, і він його дав. Він згадав надто пізно, що єменці нікого не беруть у полон.

Він хотів, щоб Бейдр та Керрідж залишилися біля смуги, та Бейдр наполіг на тому, щоб піти з ним, тому йому довелося призначити двох з його власних добровольців, чоловіків, яких він дуже цінував. Він поглянув на годинник. Була десята. О четвертій ранку великий вертоліт, що його зафрахтував Бейдр, буде чекати їх на злітно-посадковій смузі. У ньому, з повною медичною бригадою, буде чекати доктор Аль Фей. Треба розрахувати час до сотої частки секунди таким чином, щоб вони досягли злітно-посадкової смуги ще до того, як будуть зібрані сили на погоню. Приступ має початися о другій годині. Не пізніше третьої треба буде повертатися до смуги. На їхню пішу подорож заледве стане однієї години, особливо коли згадати, що вони не знають, у якому стані перебувають вісім бранців. Він сподівався, що у них стане сили дійти без допомоги. Якщо хоч одного з них прийдеться нести, у нього може не вистачити людей.

Він знову звірився з годинником. До нуля — чотири години. Він звів погляд на Хаміда.

— А ти зможеш пробратися всередину і закласти пластикові міни?

— Можу спробувати.

— Найперше, що б я хотів,— вивести з ладу чотири потужних прожектори. Потім — джипи.

Хамід кивнув.

— Я хочу, щоб усі таймери були виставлені на другу нуль-нуль.

— Це буде зроблено,— відповів Хамід.

— Тобі потрібна допомога?

— Мені б став у пригоді один чоловік,— сказав ввічливо Хамід.