Джон Фаулз - Маг

1. Людина може розвиватися тільки завдяки своєму розуму.

2. Головний обов’язок науки — викорінювати всі форми нерозумного в державних і міжнародних справах.

3. Відданість розуму стоїть вище, ніж відданість іншим суспільним цінностям — родинним, становим, державним, національним і релігійним.

4. Межі розумного визначаються тільки межами людяности, всі інші обмеження — це вияви нерозумного.

5. Світ не може бути кращим від держав, із яких він складається; держава не може бути кращою від осіб, які її становлять.

6. Обов’язок усіх, що згідні з цими засадами, — вступити в Товариство поширення розуму.

Членом товариства стає той, хто підпише таку присягу.

1. Зобов’язуюся жертвувати десяту частину своїх щорічних прибутків Товариству поширення розуму на досягнення мети цього Товариства.

2. Зобов’язуюся повсякчас і повсюди впроваджувати у своє життя практику підпорядкування вимогам розуму.

3. Без огляду на всякі можливі наслідки я ніколи не підпорядкуюся вимогам нерозумного й ніколи не буду німий і бездіяльний перед його лицем.

4. Я визнаю лікарів авангардом людства. Робитиму все можливе для того, щоб краще розуміти свою фізіологію та психологію, й у всіх своїх діях керуватимусь цим знанням.

5. Урочисто присягаю ставити обов’язок перед розумом понад усі інші обов’язки.

Брати і сестри, закликаємо вас залучитися до боротьби з силами нерозумного, які за останні десять років спричинили безглузде кровопролиття. Допоможіть нашому Товариству набратися сили наперекір підступам політиків і клерикалів. Настане день, коли Товариство посяде чільне місце в історії людства. Вже нині вступіть до нього. Будьте серед тих перших, що зрозуміли, згуртувалися й стали до боротьби!

Дуже давно хтось поверх усього останнього абзацу накарлючив слово «merde» [131] Лайно (франц.). .

І текст, і коментар у світлі того, що сталося після 1920 року, видавалися жалюгідними, ніби хлоп’яча бійка в мить атомного вибуху. В середині сторіччя нам однаково набридли холодне святенництво і гаряче богохульництво, високе інтелектуальне і приземлене фекальне; не до них треба було вдатися, щоб вийти з глухого кута. Слова втратили силу й не могли чинити ні добра, ні зла. Оповивши, як імла, матеріальну дійсність, вони вводили її в оману, спотворювали й вихолощували. Допіру після Гітлера і Хіросіми стало видно, що це тільки туман, хистка надбудова.

Я прислухався до нічної тиші в домі та надворі. Ніщо її не порушувало. Сягнув по оправлену брошурку. Пожовклий папір, старомодний шрифт свідчили, що це справдешня пам’ятка передвоєнних часів.

ПРО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ СВІТАМИ

Щоб добратися до зірок, нехай найближчих, треба довгі роки летіти зі швидкістю світла. Навіть якби ми й мали такий засіб пересування, то все одно не змогли б в межах свого життя відвідати населені планети Всесвіту й повернутися назад. Не допоможуть нам сконтактуватися з цими планетами й інші новинки науки і техніки на зразок гігантського геліографа чи передавача радіохвиль. Ми назавжди (принаймні так здається) ізольовані в нашій маленькій бульбашці часу.

Який пустий наш захват аеропланами! Яка тупа фантастика письменників покрою Верна і Веллса, що описують чудернацьких жителів інших планет!

Однак нема сумніву, що в інших зоряних системах є світи, де життя підлягає універсальним законам, і в космосі є істоти, що пройшли такий самий еволюційний шлях, як і ми, й пройняті такими самими прагненнями. Невже ми приречені на те, щоб ніколи не налагодити з ними зв’язку?

Є тільки один спосіб спілкування, не залежний від часу. Багато хто ставить під сумнів його існування. Але відомі численні факти (і це підтверджують гідні довіри й високоосвічені свідки) передавання думок на відстань у мить, коли ті постають у мозку. В деяких первісних культурах, як-от саамська, це таке часте й звичне явище, що ним послуговуються в повсякденному спілкуванні, як у Франції телеграфом чи телефоном.

Не всі можливості доводиться відкривати, деякі можна попросту поновлювати.

Наразі це єдиний спосіб встановити зв’язок з розумними жителями інших світів. Sic itur ad astra [132] Так ідуть до зірок (лат.). .

Моментально сприймати думки інших розумних істот — це як користуватися пантографом. Рука рисує, й водночас постає копія.

Автор цієї брошури не медіум і спіритизмом не цікавиться. Кілька років він вивчав телепатію та інші явища на периферії традиційної медицини. У нього суто наукові інтереси. Він наголошує, що не вірить у «надприродне» й не довіряє розенкрейцерству [133] Система поглядів таємного релігійно-містичного товариства розенкрейцерів, що діяло переважно в Німеччині та Голландії в XVII–XVIII століттях. , герметизму [134] Релігійно-філософська течія епохи еллінізму, у якій поєднувались елементи популярної грецької філософії, халдейської астрології, персидської магії, єгипетської алхімії. Зародилася у ІI–III століттях, розвинулася в європейському Ренесансі. та іншим хибним ученням. Він стверджує, що з нами вже тепер намагаються зв’язатися краще розвинені цивілізації й що цілі категорії благородного та благодійного менталітету, які в нашому суспільстві відображаються сумлінністю, гуманністю, творчим натхненням і науковою прозірливістю, насправді викликані напівусвідомленими телепатичними посланнями з інших світів. Він вважає, що міфи про муз — це не поетичний вимисел, а опис інтуїтивного проникнення в іншу об’єктивну реальність, яку нам, людям нового часу, належить ретельно досліджувати.