На матрацах стояли стосики акуратно складених покривал і постільної білизни. Я понюхав подушку, але не відчув аромату духів Лілі. Над столом, між замурованими бійницями, висіла книжкова полиця. Я взяв одну з книжок. « Ідеальна господиня. Короткий трактат про засади й правила хорошого тону, прийняті й практиковані у найкращому товаристві. Лондон, 1901 ». Дюжина едвардіанських романів. На кількох форзацах видно помітки олівцем. « Доречний діалог». «Корисні мовні кліше на стор. 98 і 164». Або ж «Див. епізод на стор. 203 ». Я заглянув на цю сторінку. «Невже ви просите мене подарувати вам поцілунок? — засміялася пустотлива Фанні».
Комод порожній. Уся кімната якась безлика, не відчувається обжитости. Вийшовши, я перепиляв засув на дверях другої кімнати. Тут усе майже таке саме, як і в першій, тільки фреска зображала покриті снігом гори. У шафі я знайшов ріг «Аполлона», одежу «Роберта Фоукса», кухарський фартух з великим ковпаком, лапландську блузу й мундир капітана стрілецької бригади часів Першої світової війни.
Зрештою я повернувся до першої кімнати. Спересердя вивалив усі книжки з полиці на стіл. Із підшивки «Панча» за 1914 рік (багато картинок відзначено червоним олівцем) випала пачечка складених аркушиків. На перший погляд, листи. Але це були якісь розмножені на копіювальній машині циркуляри. Всі не датовані.
1. Утоплений італійський пілот.
Ми вирішили оминути цей епізод.
2. Норвегія.
Ми вирішили обійтися без візитів у цьому епізоді.
3. Ластівка.
Поводитися обережно. Справа досі делікатна.
4. На випадок, якщо об’єкт виявить Окоп.
Прошу до кінця тижня ознайомитися з новим планом дій, передбаченим на цей випадок. Лілі вважає, що об’єкт цілком здатний довести ситуацію до крайности.
«Ага, все-таки Лілі», — зауважив я.
5. Ластівка.
Відтепер у розмовах з об’єктом уникайте згадок про неї.
6. Останній етап.
До кінця липня закінчується вся діяльність, крім основної.
7. Стан об’єкта.
Моріс вважає, що в об’єкта настала фаза піддатливости. Майте на увазі, що тепер об’єкт віддає перевагу грі перед дійсністю. Змінюйте настрої, посилюйте різкість переходів і відходів.
На восьмому аркушику — надрукований на машинці монолог із «Бурі», який задекламувала мені Лілі. І, нарешті, на зовсім іншому папірці набазґрано:
Скажи Бо, щоб не забув про спідню білизну та книжки. І про серветки, будь ласка.
На звороті кожного листка — чорнові записи Лілі (або ж їх імітація) з багатьма правками. Почерк ніби її.
1. Що це?
Коли вам назовуть це,
Не зрозумієте.
Навіщо воно?
Коли вам скажуть причини,
Не збагнете їх.
Чи є воно насправді?
І в цьому теж не зможете упевнитись,
Ви, жалюгідні кроки в порожній кімнаті.
2. Кохання — це перебіг досліду
Аж до меж уяви.
Кохання — це твій чоловічий дух у моїх садах,
Твоє темне обличчя, схилене над цими рядками,
Твоє темне лагідне лице й ніжні долоні.
Чи Дездемона
На цьому вірш обірвався.
3. ВИБІР
Бережи його, поки не вмер.
Катуй його, поки живе.
4. Ominus dominus
Nicholas
homullus est
ridiculus
igitur meus
parvus pediculus
multo vult dare
sine morari
in culus illius
ridiculus
Nicholas
colossicus ciculus [248] Фатальний панок // Ніколас — // смішний // чоловічок. // Тож ця моя // дрібна воша // багато хоче дати // без зволікання, // цей смішний // Ніколас // у сраці // кікладського колоса (лат.).
5. Невдало Захер-Мазох сів на шило —
Іще раз сів, щоб дужче заболіло.
Платон сказав: «Нема краси
Понад ідею чарки й ковбаси».
Проте воліють темнії людці
Відчуть ідею цю на язиці.
— Не страшно ходить з чоловіком у сад? —
Спитала подружка в маркізи де Сад.
— Не страшно. Дороги нема вже назад,
Покритий-бо шрамами пишний мій зад.
Подай штани обтислі,
Дай волю мрії й мислі.
Строфи почергово написані двома різними почерками. Либонь, сестри влаштували собі поетичний турнір.
6. Опівдні досить таїни.
На диких тропах глушини,
Що в’ються понад людний пляж,
Є лабіринт і маскарад.
Не жди ж бо ночі ти, що рад
Секретам. Он стрімчак завваж.
Там у сліпучім світлі дня
Тебе чекає таїна.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу