Брати Капранови - Розмір має значення

— У вас велика номенклатура закупівлі? — громовим голосом запитав я.

Родимчик чомусь зиркнув на банкіра і сказав:

— Тисяча позицій.

— То давайте зробимо аналіз.

— Ні, — раптом рішуче заперечив головний фігурант. — Ні, це неможливо.

— Те, що і треба було довести, — я артистично ляснув у долоні і підвівся зі стільця. — Приємно було з вами познайомитися, але вибачте, моя роль у цій справі закінчилася.

— Стій, — тихо сказав Салман. — Ліон, ти підставляєш нас усіх.

Родимчик знову підстрибнув.

— Ну існує ж таке поняття, як комерційна таємниця, ноу-хау бізнесу. Я не готовий відкривати свої розробки першому-ліпшому тільки тому, що він від якогось там терориста.

— Стули пельку, — жорстко рикнув Салман.

Ліон захлинувся словами. А Каганович тим часом навів на нього двостволку свого чорного погляду.

— Твій щенячий язик може принести нам стільки неприємностей, що своїм баранячим мозком ти не можеш навіть собі уявити.

Щенячий язик, баранячий мозок — погодьтеся, в цьому навіть є поезія.

Я ввічливо поцікавився:

— Таємниця вашого бізнесу захована в сировині?

— У тому числі.

— А в чім, ізвіняюсь, проблема ноу-хау? — до обробки клієнта підключився Лейбович. — При твоїх витратах на юристів хіба можуть бути якісь незапатентовані розробки?

І раптом у відповідь Родимчик закатав форменну істерику. Принаймні інакше це тлумачити було складно.

— У мене все захищено, все до останньої дрібниці. А от у нього! — він тицьнув пальцем прямо в мої очі. — Що взагалі тут відбувається, дозвольте запитати? Приходить невідомо хто, говорить про ноу-хау, і не показує при цьому документів. Мені смішно слухать! Я вкрав! Як я міг вкрасти те, чого не було? А ви тут сидите і слухаєте, коли він не дав жодного доказу. І ставите під удар моє дітище, яке створював я — не ви, а я, поки кожен з вас користувався результатами моєї роботи…

Ліонові акції падали просто на очах. Салман знову заплющився, банкір пильно вивчав поверхню ламінованого стола, а ребе замислено крутив пейси. Дозволивши хвилі трохи стишитися, я повернувся до своєї ролі спікера:

— На правах колишнього юриста мушу прокоментувати емоційні аргументи нашого друга. Вся глибина людських стосунків не може бути викладена на папері. Навіть Господь Бог дав Мойсеєві не одну Тору, а дві — писану та усну, — я подивився на ребе, і той покивав у відповідь на знак згоди. — У фінансовій галузі теж половина справ робиться під слово — так працюють біржі, аукціони, електронні угоди, — тут уже настав час погодитися Лейбовичу. — Уже не кажучи про той сектор, який репрезентує мій стожарський клієнт. Якщо пан Салман матиме ласку, він якось пояснить вам, що таке система міжпланетних воровських понять. Так от, панове, розбиратися з вами будуть не по суду, а саме за цими неформальними поняттями. І все через те, що один юний бізнес-талант не хоче викласти карти на стіл перед вами. Перед, як я розумію, не останніми у його житті людьми.

Це було сильним аргументом, справжньою командою «фас».

Першим стартував наймолодший з присутніх — банкір.

— Якщо ти не допоможеш вирішити цю проблему, у яку нас втягнув, — сказав він крижаним тоном, — я негайно розірву усі кредитні угоди. Ти знаєш, що в мене знайдеться для цього сотня офіційних приводів.

На моє здивування, ребе теж зміг додати кілька суттєвих аргументів.

— Ліончику, згадай, скільки разів я допомагав, коли ти звертався до мене. Ти ж розумієш, що я більше не зможу бути твоїм гарантом у замовленнях для Марсу, хоча, чесно сказати, це буде удар не тільки для тебе, а й для мене.

Але всіх перевершив Салман:

— Ліоне, не дрочи долю. Ти підеш у світ голий, як народився, єдине, що не з повним комплектом органів. Я не хочу за твою впертість розбиратися з Чорною Інфузорією. Дешевше одразу розібратися з тобою.

Погодьтеся, що це звучало особливо переконливо.

До честі пана Родимчика треба сказати, що він не квапився зі згодою. Я навіть встиг спитати себе: якщо він не боїться таких погроз, то що там ховається насправді?

— Твоє рішення, Ліоне, — не витримав темпераментний Лейбович.

— Бо якщо сумніваєшся, ми все одно це зробимо, але без тебе, — додав Каганович, якому явно не подобалися перспективи розборок із міжпланетними терористами.

І Ліон не витримав:

— А що, ви вважаєте, що у мене є вихід? Тільки я хочу поставити деякі умови.

— Бажаєте, щоб ми заплатили за ноу-хау? — в’їдливо зауважив я.

Він навіть оком не змигнув: