Володимир Лис - Іван і Чорна Пантера

Коли король нарешті закінчив говорити, на його місце став високий худющий молодик. Таумі чекала, що він також вибухне так само довгою промовою. Але молодик сказав лише три слова: «Така мате ірінаві ту субу».

— Усі схвалюємо мову вождя, — таким був переклад.

Потім було незабутнє видовище, коли із сусідньої гірки в долину, до підніжжя пагорба, на якому знаходилися король Самбутсахве, його наближені і Таумі з її почтом, одна за одною мовби скочувалися хвилі жінок — і молодих, і старшого віку — вдягнуті лише у барвисті спідниці, з вінками на головах, де була заплетена неймовірна кількість косичок. Вони співали пісні, пританцьовували, а коли досягли підніжжя пагорба, то знімали з голів і клали до ніг Таумі вінки. Ряд відходив у бік і ставав поруч із трибуною, а в долину спускалася, скочувалася інша співуча людська хвиля.

Після того, як двадцята чи тридцята хвиля підкотилася, одна із жінок зняла з голови вінок, низько вклонилася і щось сказала.

— Вона запрошує прекрасну гостю станцювати з ними танок найбільшої радості — мратітуму, — пояснив перекладач.

Таумі поглянула на короля, той підбадьорливо кивнув — сміливіше, мовляв. І Таумі спустилася вниз, де її взяли в своє коло десятки ібірських жінок. Таумі танцювала разом з ними, взявшись за руки, руки відпускали, й тоді вона намагалася повторювати рухи своїх сусідок по танцю. Довкола першого кола утворилося друге, потім третє, четверте, десять кіл танцювали довкола Таумі. Враз вона відчула, наче її підхопила і несе кудись велетенська хвиля, тільки не людська, а морська, ні, швидше хвиля була невидимою, але зримо відчутною, це котився й котився вал радості й щастя. Він накривав її з головою і знову відпускав.

Потім жінка, котра кликала її до танку, вивела її в самісінький центр буйства жіночих тіл і енергії. Вона опустилася на коліна й поцілувала землю. Відійшла вбік, а потім те саме проробили геть усі жінки. Коли ж Таумі Ремпбелл лишилася сама — вона легенько кланялася кожній жінці й під кінець дійства відчувала, як пливе під ногами земля й водночас вона піднімається кудись у вись — до неї спустився король. Його величність сказав, що прекрасна й така бажана гостя, гордість його народу, може сказати кілька слів, кілька речень, а може говорити, скільки вважатиме за потрібне. Говорив король чистісінькою англійською мовою й сказав на кінець, що сам буде її тлумачем. Хай говорить, це місце, звідки дуже добре чути на долину й обидва пагорби.

Таумі зібралася з духом, сказала кілька вітальних слів про те, наскільки вона рада перебувати на землі, з якої походить її коріння, з якої пішов рід, котрий заснувала славетна Туммі Маліколоне. І вимовивши це, вона попросила принести їй інкрустовану скриньку, яка лишилася в кареті, якою її сюди привезли. Доки скриньку несли, Таумі пояснила, що за скарб знаходиться в ній. Коли король Самбутсахве почув про череп Туммі Маліколоне, він пустився в неймовірний танок, хоч і заважало довге національне вбрання, схоже чи то на плаття, чи давньоримську, тільки зшиту з різних шматків матерії (натуральної і дорогої, завважила Таумі) тогу. Зробив порух рукою, і йому подали плоского барабана. Король вдарив кілька разів по барабану пальцями і голосно, аж пішла далека луна, сказав, спочатку англійською, а потім мовою ібіро, що сьогодні справді найщасливіший день у його житті й бутті його народу. Адже з тих пір, відколи вони дізналися, що могилу великої Туммі Маліколоне пограбовано, його народ охопила, огорнула, наче темний саван, велика, безпросвітна, мов темна африканська ніч підчас сезону дощів, печаль. Тож спасибі, велика вдячність, що гостя віднайшла, а може, й викупила череп Туммі Маліколоне. Тепер не потрібно буде щоночі представникам різних родів народу ібіро сидіти довкола могили, палити вогнища суму й печалі. За те, що прекрасна гостя віднайшла, а може, й викупила череп Туммі Маліколоне, він, король Самбутсахве Маліто Другий нагороджує її карікутамом — найбільшим, найціннішим діамантом з королівської скарбниці.

«Везе ж мені», — подумала Таумі.

Доки король говорив, йому принесли скриньку. Він подав скриньку Таумі, й коли гостя дістала череп і вручила королю, той підніс черепа високо над головою і закричав: «Хей!» і «Бурті хей махамме!» [21] Все добре скінчилося ( ібіро ).

Далі король сказав, що вони негайно поїдуть до могили великої Туммі Маліколоне. Королю подали найсучасніший чорний джип, він величним монаршим жестом запросив до нього Таумі.