Марина Гримич - Second life (Друге життя)

Здесь есть возможность читать онлайн «Марина Гримич - Second life (Друге життя)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2010, ISBN: 2010, Издательство: Дуліби, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Second life (Друге життя): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Second life (Друге життя)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Герой дещо єретичного роману Марини Гримич — майже бездоганний молодий чоловік з високим IQ, здоровим ставленням до життя і легкою рукою, — опиняється на «тому світі», перебування на якому ламає всі існуючі в «цьому світі» стереотипи і міфи. Щоправда, часом виникає сумнів, чи той простір, куди потрапляє головний герой, не є насправді віртуальним?

Second life (Друге життя) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Second life (Друге життя)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Так вони Його пізнали? — спитав Серафим.

— Я не знаю. Це я тебе хочу спитати: так вони Його пізнали?

Серафим розсміявся.

— На тому рівні знань, які існували в дев’ятнадцятому столітті, можливо, вони дуже наблизилися до Його розуміння. Але люди в двадцять першому столітті мають змогу глибше зрозуміти Його суть. Для цього є всі передумови.

— Які?

— Наука. Насамперед математика, теорія лінгвістики і, звичайно, теоретична фізика.

— Ну, тоді я пас. У жодній з цих галузей я не є профі.

— Ні, ти не пас. Ти далеко не пас, хлопче. Ти дуже цікавий об’єкт для спостереження. Інакше я б з тобою тут не панькався.

Артем подивився на Серафима. Той був дуже серйозний. Тільки тепер Артем розгледів маленькі деталі на його обличчі, зокрема дрібні зморшки навколо очей. Не такий він молодий і безтурботний, яким здавався.

— Матерія вічна, це факт. Але невже матерія настільки вічна?

У цей момент Артем знову відчув потужний поштовх усередині, його неначе вивернуло, він відчув удар, сильний, однак, як і все в потойбічному світі, безболісний. Артем знову втратив свідомість.

…Коли він оговтався, Серафим, як і минулого разу, подав йому руку, допомагаючи звестися на ноги.

— Що це було?

— Електрошок. Я ж казав, вони намагаються тебе повернути назад, — усміхнувся Серафим. Це знову був молодий цинічний чоловік, а не старий, як світ Серафим.

— Але ж перший раз давно вже був… Моє тіло там, на землі, за цей час уже охололо! — здивувався Артем.

— Помиляєшся. Між тим і цим ударом минуло кілька секунд. За земним часом… Я ж тобі казав, що тут час біжить інакше.

— Як саме?

— В 1921 році було відкрито явище розширення Простору у Всесвіті, що розширюється. Ти повинен це зрозуміти як член товариства теоретичної космології.

— Ясно… — розгублено промовив Артем.

Він і справді був членом товариства теоретичної космології протягом кількох років, однак для нього це була радше снобістська, аніж пізнавальна, акція. Туди входили найкращі представники світової наукової думки, інтелектуальна еліта, світила та їхні послідовники. На засіданнях обговорювали питання творення Всесвіту, теорії Великого вибуху, чорних дір, сингулярності. Відвідувати це товариство в Оксфорді для не-математика й не-фізика було все одно, що веслувати щоранку в Гарварді по знаменитому університетському канальчику: це був найкоротший, а отже, дуже популістський шлях стати інсайдером [41] Insider ( англ. ) можна перекласти як «свій». у найпрестижнішому університеті світу.

— Хочеш повернутися? — Серафим зазирнув йому в очі.

Артем здригнувся. Він не відразу зрозумів, про що мова.

— Куди?

— В своє перше життя. Земне життя.

— Ще не знаю…

Артем після попередньої розмови сказав би радше «ні», аніж «так». Перспектива пізнати Бога, яка перед ним несподівано постала, була аж надто спокусливою. Що може бути важливішим? Робота? Девелоперські проекти? Це просто жалюгідно. Любов? Пристрасть? З погляду потойбічного життя, вони видаються нікчемною формою інфантилізму. А більше нічого й не було в його житті, про що можна було б шкодувати.

Серафим неначе прочитав усе це з його обличчя. Ні, без ніяких «неначе», він і справді просто зчитав цю інформацію з Артемового обличчя.

— Тоді ходімо, — сказав він. — Помаленьку, не поспішай. Є ще один шанс. Усе ще можна змінити…

Вони помалу спускалися з великого горба. Серафим вів Артема під руку, як старого немічного діда. Артем відчував велику слабкість у ногах і тому не опирався пропонованій Серафимом допомозі.

Опинившись унизу, Серафим стрепенувся, неначе від звуку мобільного телефону, якого у нього не було. Він відпустив Артема і зазирнув у свій фолдер, який тримав під рукою.

— Мені треба бігти, — сказав він занепокоєно. — Бабульки зібралися на мітинг протесту. Хочеш зі мною? — І, не дочекавшись відповіді від ослаблого Артема, продовжив: Знаю, хочеш. Тільки роби вигляд, що ти один із нас, добре?

Артем безсило кивнув. Другий електрошок на нього подіяв набагато сильніше, ніж перший, забравши в нього велику частку енергії. Але при цьому Артем, почувши Серафимову пропозицію, був добряче заінтригований. Він радо погодився, адже це можливість потрапити у чужий файл, чи фолдер, чи як його там… Словом, у чуже потойбічне життя.

«Бабульки» — а насправді це були не обов’язково дуже старі жінки, багатьом перейшло лише десь за шістдесят, — чистенькі, акуратненькі, з перманентом на голові, — зібралися в приміщенні, схожому на зал для святкових обідів, презентацій та урочистостей, який у сучасних українських церквах Північної Америки розташовується в підвальному поверсі. Великий зал, такий собі совєцький клуб, але без вікон і з інакшою «наочною агітацією».

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Second life (Друге життя)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Second life (Друге життя)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Марина Гримич - Варфоломієва ніч
Марина Гримич
Марина Гримич - Ти чуєш, Марго?..
Марина Гримич
Марина Гримич - Магдалинки
Марина Гримич
Марина Гримич - Острів Білої Сови
Марина Гримич
Марина Гримич - Еґоїст
Марина Гримич
Марина Гримич - Фріда
Марина Гримич
Марина Гримич - Клавка
Марина Гримич
Robert C. Moss - Second Life
Robert C. Moss
Отзывы о книге «Second life (Друге життя)»

Обсуждение, отзывы о книге «Second life (Друге життя)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x