Пауло Коельйо - Адюльтер

Я вдаю цілковиту неуважність і йду за ним.

Ми йшли дві або три хвилини до Англійського саду. Проминули туристів, які фотографували квітковий годинник — одну з прикметних пам’яток міста. Перетнули невеличку залізничну станцію, потяги якої ходять навколо озера, ніби ми в Диснейленді. Нарешті дійшли до стіни й подивилися на воду. Як ото подружжя, що милується Водограєм — височенним фонтаном, який може досягати стометрової висоти і який став символом Женеви.

Він чекає, поки я щось скажу. Але я не певна, що мій голос пролунає твердо, попри мою самовпевнену позу. Я мовчу й примушую його порушити мовчанку:

— Пиха, сир, папір чи порох?

Отакої. Я пропала. Не знаю, що йому відповісти, і він зрозумів, що перед ним початківка. Він випробував мене, і я не витримала випробування.

Він засміявся. Я запитала, чи він не думає, що я з поліції.

— Звісно, ні. Поліція відразу зрозуміла б, про що я кажу.

Я пояснила йому, що роблю це вперше.

— Воно й видно. Жінка, вдягнена так, як ви, ніколи не приходить просити чогось для себе. Вона, як правило, приходить за дорученням свого племінника або колеги, у якого закінчився особистий запас. Тому я вирішив привести вас на берег озера. Ми могли б домовитися про нашу оборудку, поки йшли, і я не втратив би стільки часу, але я хотів би точно знати, чого ви шукаєте. Чи, може, вам потрібна якась рекомендація?

Я не думаю, що він згаяв багато часу. Либонь, він помирає з нудьги, стовбичачи в тому підземному тунелі. За той час, поки повз них проходила, я не побачила там жодного зацікавленого клієнта.

— Ну, гаразд, я повторю свою пропозицію мовою, яка, певно, вам зрозуміла: гашиш, амфетамін, ЛСД чи кокаїн?

Я запитала, чи він має крек або героїн. Він сказав, що ці наркотики заборонені. Я хотіла сказати, що заборонені й ті, які він назвав, проте стрималася.

— Це не для мене, — пояснила я. — Для однієї ворогині.

— Ви маєте на увазі помсту? Хочете вбити когось передозуванням? Тоді, сеньйоро, пошукайте іншого.

Він хотів піти, але я затримала його й попросила, щоб він мене вислухав. Сказала, що мій інтерес до цієї справи вже подвоїв ціну на його товар.

Та наскільки мені відомо, особа, про яку я згадала, наркотиків не приймає, пояснила я. Але вона серйозно заважає моїй любовній пригоді. Я хочу наставити їй пастку.

— Це суперечить етиці Бога.

Ви тільки подумайте! Продавець товару, що спричиняє залежність і може вбити людину, намагається спрямувати мене на правильну дорогу!

Я розповіла йому «свою історію». Мовляв, я одружена вже десять років, маю двох чудових синів. У нас із чоловіком однакові мобілки, і ось уже два місяці я зазираю до його мобілки.

— А він не користується кодом безпеки?

Звісно, ні. Ми довіряли одне одному. Щоправда, його мобілка була певний час заблокована, але потім я виявила там близько чотирьохсот текстових послань і кілька фотографій привабливої білявки, на вигляд вельми задоволеної життям. Я вчинила те, чого не хотіла: скандал. Запитала в нього, хто це, і він не став відмагатися — сказав, що це жінка, у яку він закохався. Він радий, що я відкрила цю історію до того, як він наважився у всьому мені признатися.

— Таке трапляється дуже часто.

Торговець наркотиками перетворився з проповідника євангельських істин на матримоніального радника! Але я продовжила свою розповідь, бо все це вигадувала на місці й сама захопилася своєю історією. Я, мовляв, попросила свого чоловіка покинути дім. Він погодився й назавтра залишив мене з нашими двома дітьми й подався жити з коханкою. Але вона прийняла його погано, бо їй було набагато цікавіше кохатися з чоловіком одруженим, а не жити з чоловіком, якого вона не обирала.

— Жінки! Вас неможливо зрозуміти!

— Я теж так вважаю. — І продовжила розповідати свою історію: — Вона сказала, що не готова жити з ним, і закінчила їхні стосунки. Думаю, як буває в більшості випадків, він повернувся додому й попросив у мене пробачення. Я простила його. До того ж я тільки й хотіла, щоб він повернувся. Я жінка палкої вдачі й не можу жити без чоловіка, якого кохаю.

Але тепер, коли минуло кілька тижнів, я помітила, що він знову змінився. Він уже не такий дурний, щоб залишати свою мобілку, тому я не можу довідатися, чи вони знову зійшлися. Але підозрюю, що так. І та жінка — вродлива білявка, незалежна, сповнена чарів і могутності, — забирає в мене те, що для мене найважливіше у світі — моє кохання. Ви знаєте, що таке кохання?

— Я розумію, що ви хочете вчинити. Але це дуже небезпечно.