Франц Кафка - Твори - оповідання, романи, листи, щоденники

Здесь есть возможность читать онлайн «Франц Кафка - Твори - оповідання, романи, листи, щоденники» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Жанр: Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Твори: оповідання, романи, листи, щоденники: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Твори: оповідання, романи, листи, щоденники»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У книзі вибраних творів Франца Кафки — одного з найвидатніших німецькомовних письменників XX століття, австрійського чиновника, єврейського страдника і громадянина Чехії — подано оповідання з усіх прижиттєвих та посмертних видань, романи «Процес», «Америка» (уривок), «Замок» (уривок), а також його листи і щоденники.
Це найповніше видання творів Кафки українською мовою.
*  *  *
Франц Кафка
(3.07.1883—3.06.1924)
Австрія (Австро-Угорщина)
Франц Кафка

Твори: оповідання, романи, листи, щоденники — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Твори: оповідання, романи, листи, щоденники», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— З моїх вуст? — перепитав K., витягаючи кишенькове люстерко й розглядаючи їх. — Я не бачу на своїх вустах нічого незвичайного. А ви?

— Я теж не бачу, — заквапився відповісти купець, — нічогісінько не бачу.

— Які ж забобонні люди! — обурювався К.

— А хіба я вам не казав?

— То ви, отже, спілкуєтесь і обмінюєтесь думками? — запитав К. — Я от досі тримався осторонь.

— Загалом ми не спілкуємось одне з одним, — відповів купець, — бо просто не мали б змоги, нас дуже багато. Крім того, в нас мало спільних інтересів. Якщо коли-небудь у якійсь групі виникає думка про спільність інтересів, невдовзі виявляється, що вона хибна. Гуртом правосуддя не побореш. У кожному випадку провадять окреме розслідування, це правосуддя виконує найретельніше. Отже, об’єднуватись — марна річ, у двобої з правосуддям інколи можна чогось досягти лише поодинці і потай. Тільки після досягнення такого успіху про нього довідується решта, але ніхто не знає, як саме його досягнено. Отже, немає ніякої спільноти, вряди-годи люди збираються по кілька в почекальні, але майже не розмовляють. А всілякі забобони існують іще здавна і множаться, власне, самі собою.

— Я справді бачив людей у почекальні, — мовив K., — і їхнє чекання видалось мені марним.

— Чекання — аж ніяк не марне, — заперечив купець, — марні намагання діяти самостійно. Я вже казав вам, що, крім цього, я маю ще п’ятьох адвокатів. Хтось може подумати, — я й сам спершу так думав, — ніби тепер свою справу я можу цілковито перекласти на них. То була облудна надія. Я міг перекласти на них менше, ніж якби я мав лиш одного адвоката. Ви що, не розумієте мене?

— Ні, — відповів К. і заспокійливо поклав долоню на руку купця, щоб той говорив не так швидко, — я хочу вас тільки попросити говорити трохи повільніше, я для себе з’ясовую дуже важливі речі і не встигаю стежити за вашою думкою.

— Добре, що ви нагадали мені про це, — проказав купець. — Адже ви ще новачок, недосвідчена молодь. Вашому процесові тільки півроку, правда? Атож, я вже чув про нього. Який молодий процес! А я вже міркував про ці речі безліч разів, вони мені — найзрозуміліші на світі.

— А ви радієте, що ваш процес зайшов уже так далеко? — запитав K., не бажаючи зразу розпитувати, в якому, власне, стані купцеві справи. Проте ясної відповіді не дістав.

— Атож, мій процес триває п’ять років, — повторив купець, понуривши голову, — це вже неабияке досягнення. — Купець на хвилину замовк, а К. наслухав, чи не вертається Лені. З одного боку, він не хотів, щоб дівчина прийшла, бо ще багато про що мав розпитати і не хотів, щоб вона застала його за цією довірчою розмовою з купцем, а з другого боку, сердився, що вона попри його присутність так довго бариться в адвоката, набагато довше, ніж треба, щоб подати суп. — Я ще добре пам’ятаю той час, — знов озвався купець, а K., звичайно, враз нашорошив вуха, — і коли мій процес був десь такий за тривалістю, як ваш. Я мав тоді тільки цього адвоката, проте був не дуже ним задоволений.

«Зараз я дізнаюся про все», — думав К. і жваво кивав головою, немов міг таким чином заохотити купця розповідати все варте уваги.

— Мій процес, — провадив далі купець, — не рухався вперед, розслідування, щоправда, провадили, я ходив на кожне, збирав матеріал, заніс до правосуддя всі свої бухгалтерські книги, хоча, як я згодом довідався, такої потреби не було, ненастанно бігав до адвоката, він теж подавав різні заяви…

— Різні заяви? — здивувався К.

— Так, звичайно, — потвердив купець.

— Це для мене дуже важливе, — взявся пояснювати K., — у моєму випадку він ще й досі працює над вступною заявою. Він, власне, нічого й не робив. Я тепер бачу, що він ганебно занедбав мою справу.

— Якщо заява ще не готова, значить, були якісь поважні причини, — втішив його купець. — Адже, зрештою, згодом з’ясувалося, що всі заяви мого адвоката не мали жодного сенсу. Завдяки послужливості одного судовця потім я навіть прочитав одну з них. Складено її, правда, по-вченому, але глузду там не було ніякого. Передусім забагато латини, якої я не розумію, потім на кілька сторінок звертання до правосуддя загалом, далі лестощі окремим судовикам, щоправда, не названим, проте втаємничені однаково б здогадалися, ще далі самовихваляння адвоката, причому він майже по-собачому принижувався перед правосуддям, і нарешті перегляд давніх судових справ, які начебто схожі на мою. Але цей перегляд, наскільки я міг його простежити, був зроблений дуже ретельно. Цими словами я, звісно, аж ніяк не хочу оцінювати роботу адвоката, до того ж заява, яку я читав, — лиш одна з багатьох, але, хай там як, і про це я зараз говоритиму, я не міг добачити у своєму процесі жодного поступу.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Твори: оповідання, романи, листи, щоденники»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Твори: оповідання, романи, листи, щоденники» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Твори: оповідання, романи, листи, щоденники»

Обсуждение, отзывы о книге «Твори: оповідання, романи, листи, щоденники» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x