Віктор Вальд - Отаман

За три дні на херсонському рейді кинув якір другий міноносець британського флоту – «Нерейда». Про це повідомила газета «Херсонський вісник» (№ 171 від 28 січня 1919 року). За повідомленням цього ж видання від 30 січня, відбулося підписання угоди між Міською думою та Ревкомом – з одного боку, і англійцями – з другого, про передачу останнім охорони міста. Від імені інтервентів її підписали «представники союзного командування в особі британського королівського віцеконсула Едвіна Каруани і командира королівського корабля “Нерейда” І. Уайльда».

29 січня Ревком, у якому більшість мали есери і меншовики, почав переговори з місцевою владою і англійським командуванням, в результаті чого було вироблено «Угоду»:

«Представники Херсонського міського самоврядування в особі міського голови, членів управи, представників ВРК на чолі з С. Д. Аносовим [66] У місті в той час двовладдя: з одного боку – міське самоврядування в особі міського голови Б. Ф. Бонч-Осмоловського, з другого – військово-революційний комітет із головою С. Д. Аносовим. спільно з представниками союзного командування в особі віцеконсула Е. П. Каруани і командира “Нерейди” Уайльда встановили порядок передачі охорони міста. Усі революційні війська, які досі охороняли місто, залишаються на своїх місцях до вступу військ союзників. Після вступу революційні війська передають усі пости союзним військам у порядку, зазначеному останніми. Після передачі охорони міста союзним військам революційні війська зі своїм майном і зброєю безперешкодно йдуть із міста, куди забажають. Міська народна міліція залишається на своїх постах».

Уранці 30 січня підрозділи Директорії [67] Директорія УНР – найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року. Директорія УНР прийшла на зміну Гетьманату (Українській Державі), який було повалено 14 грудня 1918 року. С. Петлюра очолив Директорію 11 лютого 1919 року. оточили приміщення Ревкому, заарештували й кинули до в’язниці кількох його представників і дружинників.

31 січня почалася висадка франко-грецьких військ. Їх зустріли французькі офіцери, англійський віцеконсул, представники місцевої влади.

Захопивши місто, інтервенти зайнялися грабунком.

Награбований хліб вивозили через Дарданелли в Англію і Францію. Британський віцеконсул Е. Каруана з «дозволу» Херсонського губернського комісара на пароплаві «Дод» вивіз 15 тис. пудів борошна та 135 пудів бакалійних товарів, тоді як жителі отримували по пів фунта (200 г) хліба двічі на тиждень.

Далі найважливіше:

Зі «звітної доповіді Херсонської окружної комісії по з’ясуванню збитків від англо-французької інтервенції 1919 року на Херсонщині»:

«…інтервенти захопили в місцевому банку золота на суму 5 863 289 золотих рублів».

(Фрагмент копії доповіді додається. Сам текст зажадав голова Верховного революційного трибуналу України тов. Аросєв ще у 1920 році під час свого перебування на посаді голови Херсонської губернської ЧК).

Можлива (приблизна) кількість вивезеного золота – 5 (п’ять) тонн, при обліку ваги десятирублевої золотої монети 8,6 грама і вартості золота в зливках.

Чи йде мова про вилучене тільки в золоті, чи частково в грошовій масі, встановити не вдалося. Заходи щодо розшуку свідків у самому м. Херсоні в цій справі результатів не дали. Прошу вжити заходів щодо розшуку службовців банку, а також акціонерів і великих вкладників (список додається).

Звертаю вашу увагу на те, що таку кількість золота (можливо, частково грошової маси) вивезти з Херсона до січня 1919 року було вкрай важко. Варіанти гужового або залізничного транспорту відпадали. Тоді на дорогах грабували білі, зелені та інші політичні й кримінальні бандити. Залишався водний шлях. Але він так само був небезпечний. Усі виходи з гирла Дніпра в лиман, а з нього – у відкрите море контролювали кораблі Антанти. Торговельні судна і риболовецькі шхуни піддавалися ретельному огляду.

Вважаю архіважливим звернути увагу на зазначеного вище британського королівського віцеконсула Едвіна Каруану.

19 травня 1908 року Каруана був призначений виконувачем обов’язків, а за рік затверджений на посаді віцеконсула Великобританії в Херсоні. Крім того, був наділений повноваженнями консула Туреччини. За десять років існування консульства в Херсоні Каруана так міцно утвердився в комерційному середовищі Херсона, що користувався необмеженою довірою в купців, комерсантів та інших буржуйських елементів. Усі торгові операції він проводив через Херсонське відділення Російського банку для зовнішньої торгівлі по вулиці Судовій. Бувши постійним клієнтом банку, Каруана, без сумніву, знав про його готівку. Тому цілком логічно припустити, що Каруана став і навідником, і ініціатором ідеї «перевозу» грошей в Одеський Народний банк, мотивуючи це «нестабільною політичною обстановкою і все більшою загрозою анархії і бандитизму в Херсоні. Члени міської Думи О. В. Праксін і А. А. Авраменко вказують на те, що командир англійського корабля «Нерейда» Уайльд видав офіційну розписку банку (документ не виявлено), а його моряки були задіяні для перевезення золота на борту міноносця. Але ні при передачі розписки, ні при винесенні майна банку жоден із них особисто не був присутній.