Віктор Вальд - Отаман

– Та цей до мене відряджений від саперного батальйону. Там у документах він є… – простодушно усміхнувся Юхим Олексійович.

– Доброволець… Гм-м… Це ж у якому училищі або університеті пластунської науки вчать? А без цієї науки такого геройства все-таки не було б. А-а-а! Чекай-чекай, Юхиме Олексійовичу… Кажеш: Гордієнко? Знав я Гордієнків. Може, він із них? Тоді питань не маю!

– Дозвольте, ваше превосходительство! У мене все ж є запитання, – з дозволу генерала втрутився в розмову його ад’ютант. – Положення про нагородження орденом Георгіївського хреста передбачає повні дані про того, на кого подають. Про добровольців особливі статті. У тому числі – звідки родом, де навчався…

Куля зупинив ад’ютанта. Відійшов до своїх, порився в речах і повернувся з конвертом.

– Ось він, герой. Із Херсонської губернії…

Генерал, який відірвався на бесіду з офіцерами, почув останні слова, різко розвернувся до Кулі й усміхнувся.

– Знайомий Гордієнко у мене там є. Разом проти турка на Шипці билися. Може, він, а може, інший… Посади свого пластуна поки що в лазаретний візок. Бачив: ноги він до крові порвав на турецькому камінні. Пізніше з ним побалакаю про херсонців Гордієнків.

– Нехай підлікує ноги, – погодився отаман. – А коли стане на ті ноги, накажіть, ваше превосходительство, направити його до Сарикамиша [64] Зараз місто в ілі (районі) Карс Турецької республіки. У 1877 році увійшло до складу Російської імперії. . Там наш Перший запорозький [65] 8 серпня 1910 року Ейский полк був перейменований у Запорозький, його вічним шефом була названа імператриця Катерина II. , в якому я з пластунами маю честь служити, а доброволець відрядженим записаний.

Генерал обійняв Юхима Олексійовича, струсив зі щоки сльозу і звелів ад’ютантові:

– Якщо питатимуть, так і відповідай: герой Олександр Якович Гордієнко, пластун Першого запорозького імператриці Катерини великої полку Кубанського козачого війська! Сам клопотатиму перед службою і станичним отаманом, щоб прийняли його до свого кола. Козак! Пластун! А то придумали… Сапер…

Ближче до ночі до лазаретного візка прибув старий козак у генеральських лампасах. До опівночі розмовляв із добровольцем. А на прощання обійняв, трикратно поцілував і сказав:

– Служи, Сашку, як діди і прадіди. А Господь завжди за козака буде, адже немає у Всевишнього більш відданого і вмілого війська.

Термінова телеграма. Цілком таємно. Москва. Луб’янка. Відділ по боротьбі з контрреволюцією. Уповноваженому з особливо важливих справ товаришеві Ґете.

Кур’єром ВЧК відправив протоколи допиту і свідчення інформаторів. Стосовно питання № 8: Мідас кілька разів зустрічався і добре відгукується про білого генерала Шкуро, якого він у 1915 році знав як осавула Шку´ру. Прошу уточнення щодо достовірності прізвища. Вважаю, що Мідас буде корисний для роботи з контрреволюційною еміграцією і зокрема Шкуро. Прошу інформувати про пошуки Афродіти. Мідас вельми наполегливий у цьому питанні.

З оперативного донесення від 19 червня 1921 року.

Стосовно розшукуваного золота встановлені такі факти:

На початку січня 1919 року міського голову Херсона Б. Ф. Бонч-Осмоловського відвідав командир англійського міноносця «Гідра» лейтенант Сімонс і англійський віцеконсул Е. П. Каруана. Вони вручили повідомлення про заборону пересування по Дніпру збройних та інших суден, щоб уникнути кровопролиття, про що було доведено до міського населення. Херсонський порт оголошено англійським командуванням нейтральною зоною і таким, що перебуває під наглядом англійських військових суден.

Із повідомлення херсонської газети «Рідний край», № 1941, 5 січня 1919 р.

Далі – про підготовчі заходи англо-французького командування напередодні висадки десанту в Херсоні:

«Прибуття англійського міноносця. Вчора, 24 січня, близько 4-ї години дня в Херсонський порт прибув англійський міноносець “Бріск” під командуванням лейтенанта Сеанінса. З Севастополя міноносець вийшов 10 січня зранку. В Одесі на міноносець сіли три французькі офіцери з головного штабу, які прибули в Херсон у зв’язку з розміщенням десанту союзних військ. У порту міноносець зустріли англійський віцеконсул Е. Каруана, начальник порту Іванов та ін.»

На кораблі перебували 3 французькі офіцери штабу, які повинні були підготувати висадку передового загону франко-грецьких військ (250 французів і 250 греків). До населення міста складено звернення: «Цим оголошую, що союзні війська прибули в Херсон виключно з метою підтримки законного порядку. Ні з ким воювати вони не мають наміру, якщо на них не буде вчинено напад. Крім того, заявляю, що ніяких добровольчих загонів серед тих, хто прибуває у союзних військах, немає. Командир Королівського британського судна І. Уайльд». На знак мирних намірів із одного з міноносців виділено 140 пудів нафти для потреб міської електростанції.