Franz Kafka - Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання

Сьогодні сходжу до Лорена, телефонувати занадто непевно і заскладно. А от Пікові я можу хіба що написати, і я навіть не знаю його адресу, його останній лист навряд чи вже знайду. Він десь у селі, у Празі був лише кілька днів і повернувся назад.

Те, що Мюнхгаузен усе зробив добре, дуже мене радує, йому доводилося виконувати і куди складніші завдання. І за трояндами доглядатимуть так само ретельно, як колись за квітами? (náručí [124] Оберемок ( чес. ). !) А що це були за квіти? І від кого?

Щодо Ґмюнду я тобі вже відповів, перш ніж ти запитала. Мучусь якнайменше, тоді ти і мене мучитимеш зовсім мало. Я не надто вже й розраховував, що тобі доведеться так брехати. Але як твій чоловік може повірити, що, побачивши тебе одного разу, я тобі не пишу і не хочу тебе бачити.

Ти пишеш, що інколи тобі хочеться мене випробувати. Це просто жарт, еге ж? Будь ласка, не роби цього. Уже визнання забирає неймовірно багато сил, а скільки ж їх знадобиться на невизнання? Що «Annoncen» тобі до смаку, то це вельми мене радує. Ось і їж, їж! Можливо, якщо я почну сьогодні збирати, а ти почекаєш років із двадцять і шуби тоді подешевшають (бо, напевно, Європа злюдніє і вулицями бігатиме хутрова звірина), – може, тоді на одну шубу і вистачить.

Не знаєш часом, коли я нарешті спатиму, може, вночі в суботу або в неділю?

Щоб ти знала: ці марки з наддруком [125] Йдеться про марки, на які шляхом наддруку додається певна інформація. Основною традиційною функцією наддруку є оперативна зміна інформації на вже віддрукованих марках через різко змінені обставини – у тих випадках, коли останні настільки важливі, що вимагають обов’язкового відображення, а оперативно підготувати новий тираж марок у поштового відомства не має змоги. – його заповітна мрія (у нього суціль «заповітні» мрії). «То je krása, to je krása!» [126] Це гарно, це гарно! ( Чес. ) – твердить він. Що він там таке бачить!

Тепер піду поїм, а потім у валютне управління – службовий ранок.

До пуття не знаю, навіщо пишу, через нервовість, напевно, так само як уранці, нервуючи, відправив телеграфом недоладну відповідь на швидкий лист, який отримав учора ввечері. Сьогодні після обіду дізнаюся все у Шенкера [127] Себто у фірмі «Schenkerand Co». і терміново відповім.

Знову і знову розмірковуючи в листах про ці речі, незмінно доходиш висновку, що ти пов’язана зі своїм чоловіком (як у мене розхиталися нерви, мій корабель, здається, пливе у ці дні без правила й без вітрила) путами якогось воістину сакраментального нерозривного шлюбу, а я такими ж путами пов’язаний вже не знаю з ким, але поглядом ця жахлива дружина часто спадає на мене, я це відчуваю. І найдивніше те, що, хоча кожен із цих шлюбів непорушний, і, отже, тут нема про що більше говорити, – що, попри все, нерозривність одного шлюбу становить і нерозривність іншого – в усякому разі, підкріплює її – і навпаки. Так і вирок, винесений тобою, залишається в силі; nebude toho nikdy [128] Цього не буде ніколи ( чес. ). , – і давай більше ніколи не говорити про майбутнє, тільки про сьогоднішнє.

Ця істина безумовна, непохитна, на ній ґрунтується світ, але зізнаюся все ж, що почуттю моєму (тільки почуттю – істина ж залишається, як була, безумовною. Знаєш, коли я наважуюсь написати те, що далі піде, то мечі, вістря яких вінцем оточують мене, вже повільно наближаються до мого тіла, і це найвитонченіші тортури, а їм варто тільки дряпнути мене, я вже не кажу – простромити, тільки дряпнути, – як мене охоплює такий жах, що я ладен зараз же, з першим же зойком видати і зрадити все – тебе, себе, все), – ось із цим застереженням я зізнаюся, що листування про такі речі почуттю моєму (повторюю ще раз, заради самого життя мого, – тільки почуттю!) видається чимось таким – ніби я, живучи десь у Центральній Африці і проживши там усе своє життя, повідомляю в листах тобі, котра живе в Європі, в центрі Європи, свої нехибкі думки про політичні перетворення. Але це тільки метафора, дурна, незручна, помилкова, сентиментальна, жалюгідна, умисне сліпа метафора, і ніщо інше, – а тепер стромляй свої мечі!

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.