Юрій Єрмолаєв - Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).

Здесь есть возможность читать онлайн «Юрій Єрмолаєв - Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1989, ISBN: 1989, Издательство: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», Жанр: Детская проза, Детские приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Що не кажіть, а бути п'ятикласником зовсім не те, що вчитися у четвертому класі. Особливо тоді, коли вам доручено шефство над другокласниками. Але як завоювати авторитет у цих впертих жовтенят? Може, показати їм, як ходять на руках? Чи навчити повзати по-пластунськи? А що як створити таємну організацію? Втім, не менш важливо, щоб тебе поважали ровесники. А для цього непогано б вміти завести чужий автомобіль або організувати шкільний театр, ну, хоча б плигнути далі за всіх. Словом, важка це справа — завоювати авторитет. А як цього досягти, ви і дізнаєтесь з повісті Ю. Єрмолаєва «Таємні шефи» та «Шкільних історій» Я. Раннапа.

Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання). — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Йиесаар Марта — вожата у жовтенят. Вона має дивовижний хист до роботи з малечею. Так, як вона, більше ніхто не вміє. Коли в дитсадку уперше зварили пшоняну кашу, діти не схотіли її їсти. Перлову їли, толокняну їли. А пшоняної не їли. І вихователі нічого не змогли вдіяти. А Марта змогла. Вона сказала: «Нумо, діти, пограємо в таку гру: «Вантаж — на корабель!» Як тільки хтось із вас назве тварину, яка має на голові роги, можна першу порцію вантажу відправити в трюм свого корабля».

Двоє дітей одразу назвали корову, троє — козу, і всі двадцятеро малят ковтнули по ложці зневаженої пшінки. Бо це була вже не їжа, а завантаження корабля. Коли перелічили всіх рогатих, то взялися за безрогих. А як черга дійшла до птахів, у тарілках не лишилося ні пшонини. І в каструлі на кухні — теж. Все завдяки Марті.

Потім, правда, завідуюча дитсадком казала, що це непедагогічно. А кухар сказав, що коли корабель вантажитимуть щодня, то не вистачить продуктів, адже їх відпускають по нормі. Але це все балачки. Коли справу зроблено, потім можна по-всякому говорити.

Після Марти Йиесаар у списку стоїть Камарік Август. У Камаріка великі вуха. Про це Юхан Салу теж не напише. Коли у Камаріка нежить, він сякається за допомогою двох пальців. І каже при цьому, що він зображає пістоль Хмельницького. Про це теж писати не варто. Камарік зовсім не тямить у математиці — про це, певно, слід написати. Бо не можна ж приховати від наступних поколінь геть усе! Втім, відсутність математичних здібностей — надто мало для характеристики. Юхан Салу це розуміє і знову трохи лає своє піонерське доручення. Та що тут поробиш!

От в інших — доручення як доручення. Туртс відповідає за лад на спортмайданчиках. Тихий Мюргел поповнює гербарій загону. Таммекянд конструює очисник води в акваріумі. Вольперти... Юхан одразу не може одразу пригадати, яке доручення у Вольпертів, та принаймні не таке, як у нього. Лише він один змушений сушити собі мізки з якимись щоденниками та характеристиками.

Відверто кажучи, Юхан Салу не має особливих заперечень проти свого доручення. Він не так нарікає, як хизується — і перед собою, і перед іншими. Чому — Юхан і сам не знає. Адже писати йому не набридає, так само, як і малювати. Він залюбки займається і тим, і другим. За рік він міг би додатково списати ще цілий загальний зошит. Не про збори чи якісь там заходи, а так, узагалі. Про те, що трапилося в школі й поза нею. Про те, що іще трапиться. Щоб лишилася пам'ять — і собі, й іншим. Юхан уже навіть обмізкував, про що саме і як слід було б написати. Він уже дещо занотував на папері, так кілька рядків про те, про се. Просто для власного задоволення, а не заради там чогось, ні. Про те, як загін Кріймв'ярта потрапив у страшну небезпеку в грибному лісі. І про інші події теж. Юхан Салу вирішив, що коли він писатиме, то напише так, ніби він сам теж скрізь брав участь. Себе він покаже трохи розумнішим, ніж він є.

Йому ж відомо, що найважче — змалювати себе таким, яким ти є насправді. А от змалювати розумнішим — легше. І дурнішим — теж легше. Це однаково легко. Тому він і не братиметься за найважче. Краще показати себе розумнішим. Робити з себе дурня немає рації, оскільки на це потрібні такі самі зусилля.

Юхан Салу потер лоба й відігнав ці думки. Зараз треба налягати на піонерське доручення. Треба думати про те, як охарактеризувати однокласників. Касе Леені — нечупара. Що з того, що на шкільні вечори їй шиють найкращі плаття? Поки блискавка на її шкільній формі була розстебнута, Туртс утнув таку-от пісеньку:

Гойда, гойда, у-ха-ха!
Хтось чекав жениха:
Вже ворота відчинили,
Тільки пальці у чорнилі.
Мереживний комірець
Розстебнувся, хай вам грець!

Згадалося, що за цю пісеньку Туртсові перепало від Еймара. Мовляв, не по-товариському це, банально, грубо і ще якось. Юхан усміхнувся і подумав, що хоч і не по-товариському, зате помоглося: відтоді у Леені усі блискавки й ґудзики застебнуті.

А що ж написати про самого Еймара? Хіба те, що в нього немає одного переднього зуба? Якби це була випадковість, тоді про це не варто було б і згадувати. Але втрата зуба пов'язана з піонерською роботою. Еймар зламав зуба тоді, коли куштував пиріг, який спекла Лора на зборі юних кухарів і пекарів. Юхан Салу просто не знає, як тепер бути із Еймаровим зубом.

Задля справедливості треба сказати, що в Еймарі живуть ніби дві людини: просто людина і голова ради загону. Коли гору бере просто людина, то Еймар такі коники викидає — куди тому Туртсові! Та тільки згадає він про свою посаду голови ради загону — то вже зовсім інша справа. Як голова він клопочеться про успішність, сварить великого Вольперта за його викаблучування і не дає нікому спуску за спізнення.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).»

Обсуждение, отзывы о книге «Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x