Юрій Єрмолаєв - Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).

Але Каур заперечив:

— Одне діло — за коміром, інше — в шухляді. Якщо в першому випадку присутнє тепло, то в другому воно відсутнє. До того ж прошу не забувати: мої сніжки зліплені не твердо.

Останньої репліки Каура ми не збагнули. Я сказав:

— До чого це тут? Тверда сніжка чи м'яка — зараз не має значення. Це важить лише під час гри, та й то лише тоді, коли поціляєш ти або поціляють у тебе.

Але Каур стояв на своєму:

— Нічого ти не тямиш. Коли сніжка пухка, тепло крізь неї не так швидко іде.

І він нагадав нам ту сторінку з «Природознавства», де була картинка з димарем і текст про те, що такі матеріали, як хутро, вата і шерсть є поганими провідниками тепла.

Я не зміг пригадати ні картинки з димарем, ні тексту. А Кійліке, в якого минулої чверті оцінка з природознавства була на бал нижча від моєї і подавно.

— Знаєш, Кауре,— мовив Кійліке,— що стосується хутра, вати й шерсті, то це дефіцит, а отже, дане питання ми поки що залишимо відкритим. Снігу ж нам тут не бракує, і ми зараз влаштуємо практичну перевірку.

І він запропонував одну Каурову сніжку переліпити натвердо, покласти її поруч із м'якою сніжкою і подивитися, котра з них розтане раніше.

Так і зробили. Кійліке примостив їх на видноті — на тій поличці класної дошки, де лежить крейда. Але тут я подумав: якщо когось викличуть до дошки, він затулятиме їх, а це для чистоти експерименту дуже небажано. Тому я запропонував покласти їх — тверду і м'яку сніжки — на люстру, щоб це було у всіх на очах.

Оце я чесно розповів усе, як було. І як сніг ішов, і як учителька естонської товаришка Корп звеліла нам воювати на перерві, і як Каур приніс до класу сніжки.

«Ніколи не полишайте шукати відповіді на будь-яке запитання»,— казав нам вчитель природознавства товариш П'юкк. Цим ми й керувалися, коли виставляли тверду і м'яку сніжки на люстру.

Але того, що разом з учителькою математики на урок прийде інспектор Міністерства освіти, та ще й увімкне освітлення — цього ніхто з нас передбачити не міг.

«Заощаджуйте електроенергію!» — пишуть у газетах і кажуть по радіо. І це правильно. Коли б товариш інспектор не надумав серед білого дня вмикати світла, то м'яка сніжка не танула б так швидко і не впала б йому на голову. А тверда сніжка й подавно не впала б на голову вчительці математики товаришці Кінк, яка поспішила на допомогу інспекторові.

«Для гри в сніжки залишаються тільки перерви»,— казала вчителька естонської мови, і ми використали перерву саме так. «Вивчайте таємниці природи»,— напучує нас вчитель товариш П'юкк. І ми вивчали. Ганьбити чесне ім'я рідної школи — такого у нас і в гадці не було. Кажуть: «Не помиляється лише той, хто нічого не робить». А ми ж робили, от воно й сталося.

Мюргел означає «галас».

Тихий Галас.

Тиніссон — герой популярної книжки Оскара Лутса «Весна» — товстун і ненажера.

Естонці традиційно не вживають по батькові — лише ім'я та прізвище. Учні звертаються до вчителя зі словом «ипетая» (вчитель) або додають до цього слова його прізвище. (Прим. перекладача)

Буквальний зміст цього англійського привітання тотожний українському «Як ся маєш?».

Гра слів: прізвище Мюргел означає «галас».

Піротехнік — фахівець із виготовлення горючих і вибухових сумішей.

Що сталося? (Англ.)

Дуже добре. (Англ.)

Я англієць, велике спасибі! (Англ.)

Лопати — для копання,

Ручки — для писання.

Вуха — для слухання,

Зуби — для кусання. (Англ.)

Так. (Англ.)

Фраза із вправ на вимову.

Будь ласка, пробачте мені. (Англ.)

Я обов'язково зроблю це. Звичайно, цілком природно, я це зроблю. (Англ.)

Який приємний сюрприз! Невже ти справді вмієш говорити англійською? (Англ.)

Чого тобі хочеться знову? (Англ.)

Кадріпяев — Катеринин день — естонське народне свято. Нині в цей день віншують тих, хто відзначився на осінніх польових роботах. (Прим. перекладача.)

Воори — так в Естонії називаються довгі пагорби, що утворилися внаслідок руху льодовика. Наукова назва воорів — друмліни . (Прим. перекладача.)

Е. Затопек — чехословацький спортсмен. Чемпіон Олімпійських ігор з бігу на 500—10 000 м (1948, 1952) і з марафонського бігу (1952). Неодноразовий чемпіон Європи.