Олексій Коробіцин - Хуан Маркадо - месник із Техасу

Він нахилився над тазом і радісно скрикнув:

— Ну от! Він і є. Подумати лишень — ще б трішки, і я б викинув цю прикмету шакалам… Так, так, так… Отже, в мене на столі валяється триста доларів. Новий будинок… Табун коней… Невеликий, звісно, табун, але все ж таки… Для мексіканця — справжній маєток. Та й не лише для мексіканця…

Він повільно обійшов навколо стола і витяг з-під нерухомої долоні свого пацієнта пістоль, зважив його на руці і посміхнувся. Потім дістав флакон з якоюсь рідиною і передав негрові.

— Йому, — кивнув він на мексіканця і виразно втягнув носом повітря. — Нюхати…

Негр зрозумів. Він відкоркував флакон і підніс до обличчя чоловікові, що лежав непритомний. Той важко зітхнув, завертів головою.

Лікар звів курок пістоля.

Будинок, у якому жив військовий комендант Накогдочес, індіяни здавна називали Кам'яною Підковою.

Власне кажучи, це був не будинок, а старовинна фортеця. Її спорудили іспанські конкістадори ще в ті часи, коли в селищі Накогдочес про американських колоністів ще й не чули. Фортецю було споруджено з таким розрахунком, щоб на випадок небезпеки витримати тривалу облогу. Викладений з каміння високий зовнішній мур мав форму підкови і був зовсім гладенький — без вікон і дверей. Лише зверху через вузькі прорізи бійниць можна було з усіх боків оглядати безмежний степ.

Усередині будівлі, вздовж усього фортечного муру, — просторі кімнати.

Раніше тут були казарми для солдатів, а тепер — особисті апартаменти військового коменданта полковника дона Агустіно Леаль де Агірре. Всі кімнати з'єднувалися між собою. Вікон не було. Замість них були високі засклені двері, кожні з яких вели на вимощене кам'яними плитами подвір'я.

Вже не було необхідності, як це робили раніше, замикати Кам'яну Підкову важкими дубовими ворітьми — поряд з фортецею давно виріс великий табір, де мешкали із своїми сім'ями кілька сот солдатів мексіканської регулярної армії.

Давно світило сонце, але в кабінеті полковника в одній із п'яти бронзових чаш масивного канделябра все ще коптів довгий, рухливий язичок полум'я.

Полковник, широкоплечий чоловік у розстебнутому мундирі, сидів за величезним, важким столом, опустивши голову на груди, і, здавалося, спав.

Однак, як тільки прочинилися двері із сусідньої кімнати, він миттю випрямився. Його густе волосся було скуйовджене, очі запалені.

— Приїхав? — запитав він нетерпляче.

— Ні, мій полковнику, — відповів молоденький солдат перелякано. — Це капітан Мартінес із селища…

— А… цей гачупін [7] Гачупін (мекс.) — зневажлива назва іспанців. . Чого йому треба такої ранньої пори?

— Не знаю, мій полковнику. Каже: «Якщо не спить, доповіси про мене».

— Ну нехай… — махнув рукою полковник. — Скоріше час мине!

Він застебнув мундир, пригладив волосся, потер кулаками очі. Коли ввійшов капітан Мартінес, полковник недбало і трохи глузливо кивнув йому головою.

— Вибачте за ранній візит, мій полковнику, але я подумав… — Капітан Мартінес був чистокровним іспанцем і колишнім офіцером розбитої королівської армії. Тепер він як тільки міг старався вислужитись і довести свою відданість молодому мексіканському урядові. — Я подумав, що це дуже важливо…

— Сідайте, капітане, сідайте… як бачите, я також ночами не сплю. Що доброго скажете? Знову, мабуть, колоністи?

— Так, мій полковнику. Але цього разу справа серйозніша. Це вже не крадіжка худоби і не контрабанда. Це далеко гірше — міжнародний скандал…

— Он як — міжнародний… — сказав полковник іронічно, — ну, ну.

— Колоністи, мій полковнику, почали використовувати мексіканську територію для приймання піратських кораблів французького работорговця Жана Лафіта. Негрів переправляють із Техасу в Сполучені Штати. Мексіку можуть звинуватити в порушенні міжнародної угоди про припинення ввезення чорних до Америки…

— Дурниця, — скривився полковник. — Досить лише слово сказати англійцям — і британський флот пустить на дно кораблі цього бандита разом з його чорним вантажем. У якому місці вони вивантажуються?

— В гирлі ріки Нуесес, мій полковнику.

— Так. Ще що?

— Американський колоніст Едвардс, мій полковнику, навідруб одмовився підкоритися рішенню верховного суду. Заявив, що мексіканські закони не розповсюджуються на колоністів, і погрожував застрелити кожного, хто насмілиться підійти до його ранчо…

Полковник невдоволено скривився: