Овидий - Любовні елегії. Мистецтво кохання

53. Борей — північний вітер. Орітія — дочка Ерехтея, міфічного царя Афін. Про її викрадення Бореєм — у «Метаморфозах» (VI, 683 і наст.).

65. Світлоносець — Люцифер, рання зоря.

7-8. Аянт (Аякс) — двоюрідний брат Ахілла; у нападі божевілля перебив стадо, мавши його за ворожих ахейців.

9. Орест — син мікенського володаря Агамемнона і Клітемнестри. Його за вбивство матері довший час переслідували Еринії, підземні богині.

14-15. Схенея дочка — Аталанта, славетна мисливиця. Критянка — Аріадна, що допомогла Тесеєві вбити потворного Мінотавра і випровадила його за допомогою рятівної нитки з Лабіринта, але, Тесей, повертаючись до Афін, покинув її. Нот — південний дощовий вітер.

17. Кассандра — наділена даром пророцтва дочка троянського володаря Пріама. Після падіння Трої вона сховалася за вівтарем Афіни (Мінерви), але її спіймав і збезчестив Аякс Локрійський.

31. Тідід — Діомед, що в одному з боїв під Троєю поранив Венеру.

36. Батько… богів — Юпітер.

52. Камінь пароських верхів … — мармур із Пароса, острова в Егейському морі, вирізнявся особливою білизною.

2. Діпсадою звуть … — ім’я походить від грецького слова dipsa — спрага .

4. Матір Мемнона — ранкова зоря (Аврора, Еос).

5. Заклинання еейські — від назви острова Ея, де жила чаклунка Кірка (Цірцея), що обертала людей на тварин.

39. Тацій — Тит Тацій, легендарний володар італійського племені сабінів, сучасник Ромула; сабінянки славилися простотою звичаїв.

42. Місто сина … — Рим, що його заклали нащадки Енея, сина Венери.

59. Бог співців — Феб-Аполлон.

64. Крейдою знак … — йдеться про рабів, яким позначали ноги гіпсом.

100. На дорозі Святій … — тобто на головній вулиці Рима.

Елегію також переклав Г. Кочур.

2. Аттік — приятель, що йому Овідій адресує цей твір.

23. Рес — фракійський володар, союзник троянців. Діомед з Одіссеєм (Уліссом) під час нічної вилазки вбили Реса й викрали його коней.

38. Пріама дочка — Кассандра, в яку закохався Агамемнон (Атрід).

39. Марс упіймавсь … — про це див. «Одіссею» (VIII, 266 наст.).

1. Пливла від Еврота … — мова про Єлену, що її викрав у Менелая Паріс. Еврот — річка у Спарті.

5. Амімона — одна з дочок Даная; закохавшись, Нептун (Посейдон) тризубцем пробив для неї джерело в посушливій Арголіді.

49. Жриця — Тарпея, весталка, яка за наручні прикраси відкрила сабінянам ворота в римську фортецю. Самі ж сабінські вояки закидали зрадницю щитами, бо й щити — своєрідна прикраса у вояцьких руках.

52. Син — Алкмеон, учасник походу проти Фів. Убив свою матір Еріфілу, щоб помститися за батька: той загинув на війні, куди послала його підкуплена Еріфіла.

56. Феаки — описані в «Одіссеї» міфічні жителі острова Схерії, який згодом ототожнювали з Керкірою, куди буря занесла Одіссея.

7. На дерев’яних табличках, вкритих воском, писали загостреною паличкою — стилосом.

1. Млявий муж — Тіфон, син троянського володаря Лаомедонта; Аврора випросивши для нього в богів безсмертя, забула випросити ще й вічну молодість.

2. Злотоволоса — Аврора, богиня світанку.

4. Мемнон — син Аврори, якого у поєдинку вбив Ахілл. Боги перетворили супутників Мемнона у птахів, які щорічно змагалися над його могилою, вшановуючи полеглого героя.

33. Кефал — прекрасний мисливець, який покохав Аврору (див. «Метаморфози», VII, 665 — 866).

43. Селена — богиня місяця; полюбивши красеня Ендіміона, приспала його в печері і щоночі спускалася до нього.

6. Серієць — той, хто походить із серів (seres), народу у Східній Азії (предки нинішніх китайців), що славилися виробами з шовку.

34. Діона — мати Венери; тут — сама Венера. Йдеться про картину Апеллеса, що зобразив богиню, яка виринає з морської хвилі.