Тарас Шевченко - Кобзар [Вперше зі щоденником автора]

… устроить себе постоянную квартиру в Академии . – Шевченку в будинку Академії мистецтв було виділено майстерню з антресолями, куди він переселився на початку червня 1858 р.

Микешин Михайло Йосипович (1835–1896) – російський скульптор і графік, з яким Шевченко познайомився в родині Ф. Толстого. М. Микешин залишив не зовсім правдиві спогади про Шевченка, які спростували його сучасники; ілюстрував «Кобзар» (СПб., 1896).

… Глебовский – Хлєбовський Станіслав (1835–1885) – польський художник, навчався в Академії мистецтв у 1853–1858 рр.; у квітні 1858 р. отримав золоту медаль за картину «Ассамблея при дворе Петра Великого».

… Троцина Костянтин Єлисейович (1827—?) – ніжинський повітовий маршалок дворянства, який перебував тоді у Петербурзі в службових справах.

… пришел я к Дюссо … – Йдеться про фешенебельний ресторан.

Макаров Микола Якович (1828–1892) – петербурзький чиновник, приятель Шевченка, через якого він передав за кордон «Кобзаря» О. І. Герцену; поет присвятив йому вірш «Барвінок цвів і зеленів… » (14 вересня 1860 р.). М. Я. Макаров звільнив свою кріпачку Ликеру Полусмакову, яку засватав Шевченко.

«Do brata Tarasa Schewczenki» – вірш Е. Желіговського, написаний ще в період заслання Шевченка і який увійшов згодом до збірки «Poezye Antoniego Sowy» (СПб., 1858. – С. 163–166), подарованої українському поетові із дарчим написом (зберігається в книжковій колекції шевченкознавця М. М. Новицького в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України). Твір друкувався під назвою «Do poety ludu (Z Bulgarskiego)» без останньої строфи. Підзаголовок «З болгарського» зроблено, очевидно, з цензурних міркувань.

Подаємо переклад з польської мови М. Т. Рильського:

… по случаю юбилея Гедеонова … – Йдеться про 25-річчя перебування О. М. Гедеонова на посаді директора імператорських театрів (1833–1858).

… бароном Штенгелем, с тобольским другом М. Лазаревского . – У 1841–1845 рр., М. М. Лазаревський служив у Тобольську, де перебував В. І. Штейнгель.

… зашел к землячке М[арье] С[тепановне] … – М. С. Кржисевич.

« Фейерверк» и рассказ охотника из комедии Ильина . – М. С. Щепкін прочитав монолог відкупщика Вєдьоркіна з комедії Ф. Ф. Кокошкіна «Воспитание, или Вот приданое» та розповідь мисливця Горлопанова з комедії Ф. Ф. Іванова «Женихи, или Век живи, век учись». Шевченко помилково приписав авторство комедії М. І. Ільїну.

На Михайловском театре … – Йдеться про петербурзький театр, у якому виступали з концертами чи з гастрольними виставами зарубіжні трупи.

Садовський Пров Михайлович (1818–1872) – російський драматичний актор, який першим зіграв роль Розплюєва у комедії російського письменника О. Сухово-Кобиліна «Весілля Кречинського».

Самойлов Василь Васильович (1813–1887) – російський драматичний актор, який у 1835–1875 рр. грав у петербурзькому Александринському театрі.

Снєткова Фанні (Федосія) Олександрівна (1838–1929) – російська драматична актриса.

Напрасно, разносчик, в окно ты глядишь … – Пародійний анонімний вірш «Элегия», що став основою популярного жартівливого романсу.

«Трубадур» – опера Дж. Верді (1813–1901). Пісня про легендарного народного героя Устима Кармелюка (1787–1835) записана рукою І. М. Лазаревського.

Падура Тимко (1801–1871) – польський та український поет, представник так званої «української школи» в польській літературі, якому приписується пісня про Устима Кармелюка. Автором цієї пісні був, очевидно, католицький соборний священик (канонік) із Кременця Ян Комарницький, якому належала «песня о разбойнике Кармелюке» (О. Русов).