17 квітня
Кавелін Костянтин Дмитрович (1818–1885) – російський соціолог і публіцист, професор цивільного права Петербурзького університету.
… познакомил меня с тремя братьями Жемчужниковыми . – Очевидно, Шевченко мав можливість познайомитися з братами Жемчужниковими: Олексієм Михайловичем (1821–1908), Володимиром Михайловичем (1830–1884) і Олександром Михайловичем (1826–1896) – російськими поетами, авторами гумористичних творів, що друкувалися під спільним псевдонімом Козьми Пруткова. Згадуваний раніше Шевченком у записах щоденника від 10 і 13 грудня 1857 р. Лев Жемчужников перебував на час знайомства із братами Жемчужниковими за кордоном, а п’ятий брат Микола Михайлович (1824–1909) навідувався до Петербурга зрідка.
«Жизнь за царя» – опера російського композитора Михайла Івановича Глинки (1804–1857), постановка якої відбулася 27 листопада 1836 р. у Великому театрі в Петербурзі; інша назва опери «Іван Сусанін». Шевченко був знайомив з М. І. Глинкою, глибоко шанував його творчість, згадував у повістях «Музикант» і «Капітанша».
Леонова Дарина Михайлівна (1829–1896) – російська співачка (контральто).
18 квітня
«Лунатика» – очевидно, втрачений твір Шевченка. На лівому полі аркуша рукою М. Лазаревського написано: «Как-то где-то совсем пропала».
… мадмуазель Грубнер . – Грінберг Ізабелла Львівна (1833–1877) – петербурзька співачка, яка брала участь в аматорській виставі, що відбулася 13 квітня 1857 р. в Академії мистецтв для збору коштів на користь Шевченка перед його звільненням із заслання. Шевченко малював її портрет (не розшукано).
Даргомижський Олександр Сергійович (1813–1869) – російський композитор, який любив виконувати свої твори, що іноді здобувало негативної оцінки сучасників.
Кузьмін Роман Іванович (1811–1867) – російський архітектор, з яким Шевченко познайомився, ймовірно, 1840-х роках.
19 квітня
Михайло – М. М. Лазаревський.
Шейгель – Штейнгель Володимир Іванович (1783–1862) – декабрист, член Північного товариства.
Голенищев Аркадій Васильович (1789—?) – генерал-лейтенант морського відомства; навчався разом з Ф. П. Толстим у морському кадетському корпусі.
… прочитал описание своего будынка … в Прилуцком уезде . – Йдеться про будинок Г. П. Ґалаґана, споруджений 1856 р. у селі Лебединці.
20 квітня
Обедал у Н. А. Кавелина … – Тут описка в ініціалі імені: йдеться про К. Д. Кавеліна.
Галахов Олексій Дмитрович (1807–1892) – історик літератури, письменник, автор підручників та укладач хрестоматій російської літератури; професор Академії Генерального штабу.
21 квітня
Спектакль вообще был хорош … – Йдеться про оперу Гаетано Доніцетті «Лінда ді Шамуні».
Сетов Йосип Якович (справжнє прізвище – Сетгофер; 1826–1894) – оперний співак; у 1835–1864 рр. співав на петербурзькій оперній сцені, а згодом – соліст Великого театру в Москві, професор Московської консерваторії, оперний режисер і антрепренер.
23 квітня
Гумбольдт Александр (1769–1859) – німецький природознавець, географ і мандрівник, член Берлінської і почесний член Петербурзької Академій наук, автор п’ятитомної праці «Космос», у якій зведено воєдино всі природничі знання першої половини XIX ст., перші томи якої в російському перекладі Шевченко читав ще на засланні. У петербурзькій бібліотеці Шевченка було видання двох частин «Космосу» в російському перекладі М. Фролова (1851–1857).
24 квітня
Клодт Петро Карлович (1805–1867) – російський скульптор, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1838 р.). Автор монументально-декоративних скульптур у дусі класицизму та невеликих статуеток. Шевченко знав П. К. Клодта ще з років навчання в Академії мистецтв, зліпки з його творів прикрашали в ті роки кімнату поета. Після повернення Шевченка із заслання між ними були дружні стосунки. У 1860 р. Шевченко подарував П. К. Клодту свій естамп із картини К. Брюллова «Вірсавія» з написом: «Петру Карловичу Барону Клодту искренне уважающий Т. Шевченко 1860 года, сентября 4». У січні – лютому 1861 р. Шевченко виконав портрет П. К. Клодта (папір, офорт, 16,4х12,5). Після смерті поета зняв з нього маску, оригінал якої, копія і бронзовий відлив зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка.
Зембулатов Михайло Іванович – російський художник, знайомий Шевченка ще з років навчання в Академії мистецтв.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу